На Подолі під брезентом «фасаду» почали розбирати історичний Ткацький цех: активісти б’ють на сполох

У Києві розгортається черговий конфлікт навколо культурної спадщини: на розі вулиць Фролівської та Притисько-Микільської розпочали демонтаж історичної будівлі Ткацького цеху, який є важливою частиною промислової історії Подолу.
Попри розмови про «реставрацію», фасад закрили брезентом із надрукованим зображенням будівлі — прийом, який у Києві вже неодноразово використовували, коли готувалися до кардинальніших втручань.

Активісти, зокрема Дмитро Перов, фіксують сліди активного руйнування: демонтажні удари чути з початку тижня, з подвір’я вивозять стару київську цеглу, а дерев’яні балки від перекриттів складають уздовж стін.

Чому ця будівля — важлива для київської історії

Вціліла після пожежі 1811 року

Ткацький цех на Подолі — одна з небагатьох промислових споруд, що збереглися після нищівної Подільської пожежі. Він стоїть на місці давнього Шевського цеху, пов’язаного з діяльністю Київського братства — одного з найважливіших осередків духовного та освітнього життя міста.

Промисловий центр кінця XIX століття

У 1887 році будівлю придбав великий російський промисловець Сава Морозов. Тут працювала фабрика «Сава Морозов Син і Ко» — значиме підприємство, що формувало економічний ландшафт тодішнього Подолу.

Частина київської ідентичності

Для мешканців району це не просто стара будівля, а елемент живої історії, яка зберігає атмосферу ремісничого Подолу — району, що завжди балансував між торгівлею, виробництвом і культурою.

Що відбувається зараз

Демонтаж під виглядом “реставрації”

• фасад повністю закрили полотнищем із намальованою копією будівлі;
• зсередини чути роботу важкої техніки;
• історичну цеглу системно вивозять;
• перекриття розбирають поетапно.

За словами активістів, процес має ознаки повного розбирання, а не обережної реставрації, що може призвести до втрати чергової унікальної пам’ятки Подолу.

Хто володіє будівлею

У лютому 2024 року об’єкт придбав бізнесмен Роман Лунін, власник мережі «Велика Кишеня» / «Велмарт». Під час купівлі він публічно зобов’язувався не змінювати профіль підприємства протягом 10 років.
Однак уже наприкінці 2025 року на місці фабричного корпусу спостерігається активний демонтаж — без роз’яснень щодо майбутньої функції будівлі.

Поки що невідомо, чи є у власника погоджена проєктна документація, чи видані дозволи на реставраційні або демонтажні роботи, і чи включена будівля до переліку об’єктів, що підлягають охороні.

Чому це важливо для киян

Поділ стрімко втрачає автентичність

Останні роки історичні квартали Подолу переживають рекордний тиск забудови. Кожна втрата старої промислової чи житлової споруди віддаляє район від його унікального характеру.

Прецедент для інших частин міста

Якщо історичний цех демонтують без погоджень і публічного контролю, це може відкрити дорогу для подібних історій по всьому Києву.

Питання довіри до забудовників

Обіцянки «зберегти профіль» або «провести реставрацію» нерідко перетворюються на точкову забудову або повне знесення. Місто потребує прозорості, а громада — права знати, що відбувається з її спадщиною.

Що буде далі

Поки активісти документують процес, а мешканці Подолу вимагають реакції міської влади, доля Ткацького цеху залишається невизначеною. Очікується, що найближчими днями питанням займуться профільні департаменти, адже демонтаж історичних споруд без дозволів карається законом.

Ця історія — не лише про одну будівлю. Це про ставлення до Києва, його автентики та пам’яті.
Поділ заслуговує на збереження, а не на знищення під приводом розвитку.