На Подолі розбирають останні флігелі Садиби Носача під приводом «археології»

У Києві триває розбирання решток історичної Садиби Носача на вулиці Кирилівській, 13 — навіть попри судовий позов щодо повернення цієї території у державну власність. Про новий етап нищення пам’ятки кінця XIX століття повідомив активіст Дмитро Перов.

Які будівлі зносять зараз

За будівельним парканом опинилися дві останні споруди комплексу:

• флігель №13є, який нині активно розбирають;
• сусідня будівля №13г, що, за словами активістів, також готується до демонтажу.

Обидві будівлі датовані кінцем XIX століття й були частиною великої міської садиби, яка колись налічувала вісім споруд. Більшість із них знищили в попередні роки під нову забудову. Головний будинок знесли у 2013 році.

Хто проводить роботи

Роботи виконує ТОВ «Дніпро-2002», яке в медіа пов’язують із колишнім міністром енергетики Іваном Плачковим. Саме ця компанія у 2022 році завела техніку на ділянку й почала розбирати Поліцейську дільницю 1902 року — у перші дні після початку повномасштабного вторгнення. Тодішній керівник Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександр Никоряк назвав ці дії «мародерством у час війни», але будівлю так і не вдалося врятувати.

Судові процеси і «археологічні дослідження»

У 2025 році Київська міська прокуратура подала позов про повернення ділянки у державну власність. Проте в жовтні суддя Господарського суду Києва Людмила Пукшин скасувала арешт території — «для проведення археологічних досліджень».

Саме це формулювання стало підставою для нинішніх робіт: під виглядом археології відбувається фактичне розчищення ділянки під майбутній торгово-розважальний та офісний центр. На місці будівлі 1899 року триває демонтаж і риється котлован.

Поки прокуратура оскаржує рішення, фахівці та активісти фіксують подальше знищення історичних конструкцій, які, за словами дослідників, до початку робіт перебували у відмінному стані.

Чому ситуація викликає занепокоєння

Садиба Носача — рідкісний зразок житлової забудови Подолу кінця XIX століття. Те, що від неї залишилося, має цінність як для архітектурної, так і для міської історії району. Демонтаж під приводом «археології» фактично означає втрату останніх автентичних елементів комплексу.

Ситуація ще раз піднімає питання про ефективність охорони культурної спадщини в столиці, прозорість рішень щодо забудови та відповідальність власників історичних об’єктів.

Поки триватиме судове оскарження, існування решток Садиби Носача залишається під загрозою — і кожен день робіт може стати останнім для ще однієї сторінки історичного Подолу.