На Подолі встановили пам’ятний знак на місці зруйнованої Воскресенської церкви: що відомо

У Києві на Подолі відкрили новий інформаційний стенд у межах просвітницького проєкту «Втрачений Київ». Цього разу він присвячений Воскресенській церкві — одному з найдавніших храмів району, який був знищений радянською владою у 1935 році.

Пам’ятний знак встановили на території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» на перетині вулиці Спаської та провулку Хорива — навпроти місця, де колись височіла історична святиня.

На стенді розміщено архівні фотографії, коротку історичну довідку та матеріали, що дозволяють відвідувачам уявити вигляд храму, який десятиліттями був важливою архітектурною домінантою Подолу.

Храм із козацьким корінням та трагічною долею

Історія Воскресенської церкви бере початок ще у XVI столітті. За переказами, першу дерев’яну святиню на цьому місці заснував козацький гетьман Остафій Дашкевич.

Після великої пожежі у XVII столітті подільський сотник Михайло Герейко профінансував будівництво мурованого храму, який став однією з найстаріших кам’яних споруд Києва у стилі українського бароко.

Важливу роль у його історії також відіграв Йов Борецький, який на початку XVII століття заснував при парафії училище.

Після масштабної пожежі Подолу 1811 року храм відбудували за проєктом видатного київського архітектора Андрій Меленський. Саме тоді споруда отримала риси класицизму, зберігши водночас елементи українського бароко.

Від пам’ятки архітектури до будівельного матеріалу

У 1935 році більшовицька влада ухвалила рішення про знесення храму. За свідченнями істориків, будівлю розібрали на цеглу, яку використали для спорудження житлового будинку неподалік.

Фахівці наголошують, що подібна практика була характерною для радянської політики щодо історичної забудови Києва. У той період місто втратило десятки храмів, монастирів та архітектурних ансамблів, які формували його унікальне обличчя.

Частина святині може досі зберігатися під землею

Дослідники припускають, що Воскресенська церква знищена не повністю. За словами києвознавиці та історикині Олени Попельницької, значна частина фундаментів храму може й досі перебувати під землею.

Оскільки радянський житловий будинок звели лише на частині колишньої церковної території, вівтарна зона пам’ятки, ймовірно, залишилася недоторканою. Саме тому науковці сподіваються у майбутньому провести повноцінні археологічні дослідження ділянки.

На думку фахівців, під землею можуть зберігатися не лише фундаменти храму, а й культурні шари Подолу різних історичних епох — від XVI століття до початку ХХ століття.

Які об’єкти стануть наступними

Проєкт «Втрачений Київ» реалізують спільно міська влада, заповідник «Стародавній Київ», Центр консервації предметів археології та ГО «Україна Інкогніта».

Найближчим часом інформаційні стенди планують встановити ще на місцях двох знищених подільських храмів:

• Церкви Святої Катерини Греко-Синайського монастиря на Контрактовій площі;
• Церкви Миколи Доброго на вулиці Покровській.

Ініціатори проєкту переконані, що такі маркери допомагають киянам і туристам краще зрозуміти справжню історію міста та масштаби втрат його культурної спадщини у ХХ столітті.