Наземний перехід біля «Університету»: КМДА пропонує тримісячний експеримент

Київ нарешті наблизився до рішення, на яке мешканці чекали роками. КМДА запропонувала Національній поліції погодити наземний перехід біля метро «Університет» у форматі тимчасового експерименту на 2–3 місяці.
Місто готове взяти усі витрати й організацію на себе — від світлофорів до розмітки.

Чому ця локація — не просто перехрестя

Станція «Університет» — серце центральної осі міста:
Бульвар Шевченка — Університет — парк Шевченка — медичні заклади на Пирогова — студентські потоки.
Щоденно тут перетинаються тисячі людей, серед них — студенти, туристи, пацієнти лікарень, люди з інвалідністю, батьки з візками.

Сьогодні пішоходи змушені робити «обхід на 500 метрів», користуючись підземним переходом або далекою світлофорною розв’язкою. Для маломобільних груп — це фактично бар’єр, який відсікає їх від міста.

Що показало моделювання трафіку

Київ провів комп’ютерний аналіз, щоб спростувати головний аргумент противників — «все стане в колапс».

Ранковий напрямок у центр:

• +0,8 секунди до середнього часу проїзду (+0,2%);
• +0,2 секунди до часу простою (+0,1%);
• середня довжина затору зменшиться на 12,5 м — за рахунок дозування потоку.

Вечірній напрямок з центру:

• +8,7 секунди до середнього часу проїзду (+1,2%);
• +1,6 секунди до простою (+0,6%);
• середня довжина затору зменшиться на 26,7 м (–7,3%).

Місто наголошує: водії майже не відчують змін, натомість пішоходи отримають безбар’єрний прямий шлях.

Синхронізація нового світлофора з існуючими дозволить створити режим «зеленої хвилі» — без хаотичних зупинок, характерних для нелегальних переходів.

Громада не мовчить: перекриття бульвару та тиск на владу

22 листопада активісти тричі перекривали бульвар Шевченка.
Люди з інвалідністю, батьки з дітьми, студенти й небайдужі містяни показали, що тема не про комфорт — про право на доступність.

«Тепер міністр МВС Клименко має вирішити: погоджує він перехід чи далі буде ігнорувати людей з інвалідністю», — заявили у ГО «Пасажири Києва».

Чому питання заблоковане роками

• Проєкт переміг у Громадському бюджеті ще раніше.
• Петиція до Президента від урбаністки Іванни Малій у 2025 році — черговий сигнал.
• У соцмережах не раз стверджували, що** Нацполіція блокує погодження**, зокрема — колишній її керівник та нинішній міністр МВС Ігор Клименко.

Мабуть, жоден перехід у Києві не був такою точкою напруги між містянами та силовими структурами.

Чому це важливо для Києва зараз

1. Безбар’єрність не може чекати

У підземних переходах — сходи, слизькі поверхні, небезпека у вечірні години.
Наземний перехід — безпека + прямий маршрут + видимість пішохода.

2. Це зміна правил гри

Київ десятиліттями будував інфраструктуру під авто.
Але мегаполіс XXI століття — для людини, не для двигуна.
Наземний перехід у центрі — маркер цієї трансформації.

3. Прецедент для всього міста

Якщо експеримент вдасться, аналіз можна застосувати до інших «точок болю»:
Лук’янівка, Видубичі, Либідська, Палац Спорту — там, де підземки фактично замінюють тротуари.

Київ готовий зробити крок назустріч людям.
Тепер — слово за Нацполіцією.
І якщо вона погодиться на експеримент, столиця нарешті отримає шанс довести: розумний дизайн не створює хаосу, а повертає місто його мешканцям.