Щодня ми чуємо і навіть самі вживаємо слова, які давно оселилися в нашому мовленні, хоча не мають нічого спільного з літературною українською. Саме вони найперше видають людину, яка не володіє мовою на високому рівні.
Розглянемо найпоширеніші з них та дізнаємось, як говорити правильно.
1. “По квартирам” → “По квартирах”
Одне з найтиповіших порушень — неправильне вживання закінчення “-ам” після прийменника “по”. Це пряма калька з російської мови.
Правильно:
- по дорогах
- по селах
- по коридорах
Неправильно:
- по дорогам
- по селам
- по коридорам
Запам’ятайте: в українській мові з прийменником “по” вживаємо місцевий відмінок із закінченням “-ах”.
2. “Мєропріятіє” → “Захід”
Хоч слово “мєропріятіє” звучить звично для багатьох, українська мова має чіткий відповідник — захід.
Наприклад:
- Діловий захід
- Культурний захід
- Урочистий захід
Не треба вигадувати чужомовних слів — варто лише пам’ятати автентичне українське.
3. “Шестидесяти”, “восьмидесятьма” → “Шістдесяти”, “вісімдесятьма”
Мовна культура включає правильне вживання числівників. Помилкою є перекручення коренів у десятках.
Правильно:
- у шістдесяти школах
- з вісімдесятьма учнями
Не “шестидесяти” і не “восьмидесятьма”, а шістдесяти і вісімдесятьма. Саме так вимагає норма літературної мови.
4. “Достопремечательность” → “Визначна пам’ятка”
Це класичний приклад “модного слова”, яке абсолютно не потрібне в українській мові. Ми маємо точне й красиве слово — визначна пам’ятка.
Приклади правильного вживання:
- Визначні пам’ятки Львова
- Пам’ятка архітектури
- Культурна спадщина
5. “Конєшно”, “получається” → “Звісно”, “виходить”
Ці два слова — найпоширеніші серед суржику. Вони давно “проросли” в розмовній мові, але не мають нічого спільного з українською.
Заміни:
- “Конєшно” → “Звісно”, “Авжеж”, “Так”
- “Получається” → “Виходить”, “Вдається”, “Маємо”
6.“Рішати проблему” → “Розв’язувати проблему”
Дієслово “рішати” є росіянізмом. У літературній українській мові йому відповідає “розв’язувати” або “вирішувати” (залежно від контексту).
Правильно:
- вирішити питання
- розв’язати проблему
- ухвалити рішення
7. “Надіюсь, що…” →“Сподіваюся, що…”
Хоч “надіюсь” часто вживається навіть у ЗМІ, літературна норма — “сподіваюся”. Слово “надіятися” притаманне церковнослов’янській традиції.
Приклад:
- Сподіваюся, завтра буде гарна погода
-
Красива мова — це не складно
Викорінити русизми — означає зробити свою мову точнішою, грамотнішою й приємнішою для слухача. Це також прояв поваги до себе, співрозмовника та культури. І пам’ятайте: правильна українська — це не пафос, а норма.
Вініри на всі зуби: коли це справді потрібно і як оцінити майбутній результат
Знизити ризик раку та інсульту: Як харчування може стати вашим найкращим ліками
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі