Таємний власник та суди з КМДА: що насправді заважає добудувати паркінг біля вокзалу

Поруч із Центральним залізничним вокзалом Києва, на вулиці Гетьмана Павла Скоропадського, 28, уже понад два десятиліття стоїть недобудований паркінг. Це один із найпомітніших довгобудів у центрі столиці - каркас будівлі, який міг би значно розвантажити транспортний вузол біля вокзалу, але натомість перетворився на занедбану територію.

Проєкт колись задумували як великий торгово-виставковий комплекс із трирівневим підземним паркінгом, розрахованим приблизно на 600 автомобілів. Загальна площа об’єкта мала сягати близько 32 тисяч квадратних метрів, з яких половину відводили під паркування.

Сьогодні ж це місце фактично пустує, не охороняється і залишається одним із символів нереалізованих інвестиційних проєктів початку 2000-х.

Паркінг, який міг розв’язати проблему вокзалу

Проблема паркування біля Центрального вокзалу особливо загострилася після змін в організації дорожнього руху у 2024 році. Тоді на вулиці Симона Петлюри заборонили паркування в правій смузі, облаштувавши велосипедні доріжки та надавши пріоритет громадському транспорту.

Для водіїв це стало болючою темою - автомобілістам довелося шукати нові місця для зупинки біля вокзалу. І саме тут часто згадують недобудований паркінг, який міг би значно зменшити транспортний хаос у районі.

Будівництво цього комплексу розпочалося ще у 2001 році після інвестиційного конкурсу міської влади. Переможцем стала компанія ТОВ «Валентин плюс». Забудовник устиг звести каркас будівлі та прокласти дорогу між Вокзальною площею і вулицею Скоропадського, але вже за кілька років роботи зупинилися.

І з того часу об’єкт так і не був завершений.

Слід Андрія Деркача

Історія цього довгобуду має і політичний контекст. Власником компанії-забудовника тривалий час був колишній народний депутат Андрій Деркач - син ексголови СБУ Леоніда Деркача та випускник академії ФСБ Росії.

У 2020 році США запровадили проти нього санкції, звинувативши у втручанні в американські вибори та назвавши багаторічним агентом російських спецслужб. Україна також запровадила проти нього санкції у 2021 році.

Після початку повномасштабної війни Деркач виїхав із України, отримав російське громадянство та став сенатором Ради Федерації РФ від Астраханської області.

До 2025 року співвласницею компанії «Валентин плюс» була його колишня дружина Оксана Терехова. Пізніше вона вийшла зі складу власників, а єдиним власником компанії став Юрій Берко. Журналісти-розслідувачі припускають, що він може бути номінальним власником.

Чому будівництво зупинилося

Офіційно забудовник пояснював зупинку робіт проблемою з так званими «червоними лініями» - межами вулиць і громадських територій.

Після їх нанесення частина земельної ділянки, за словами компанії, фактично опинилася за межами забудови. Йшлося приблизно про половину території, переданої під проєкт.

Ситуацію ускладнила і нова дорога, прокладена поруч: вона частково проходить над конструкціями майбутнього паркінгу.

Детальний план території Київрада затвердила ще у 2015 році. Документи допускають будівництво підземного паркінгу, але вже на приблизно 383 машиномісця, що менше, ніж планувалося спочатку.

Судові суперечки з містом

Київська влада неодноразово зверталася до забудовника із запитанням про подальшу долю об’єкта. Компанія заявляла, що готова завершити будівництво після завершення воєнного стану та врегулювання містобудівних питань.

Втім фактично роботи не ведуться понад десять років.

У вересні 2024 року Київрада розірвала договір оренди земельної ділянки через невиконання умов інвестиційного договору та несплату орендних платежів.

Забудовник намагався оскаржити рішення в суді, але програв усі інстанції. Верховний Суд підтвердив законність рішення міської ради.

Після цього компанію зобов’язали звільнити земельну ділянку та привести її до належного стану.

Суперечлива реєстрація власності

Попри судові рішення, у 2024 році компанія зареєструвала право власності на недобудований об’єкт.

У Державній аудиторській службі заявили, що така реєстрація може суперечити умовам інвестиційного договору. Матеріали перевірки передали правоохоронним органам.

Крім того, у грудні 2025 року департамент економіки та інвестицій КМДА звернувся до Міністерства юстиції зі скаргою на цю реєстрацію. На початку 2026 року комісія Мін’юсту вже розглянула питання, але остаточного рішення поки не оприлюднили.

Що може бути з довгобудом

Юристи називають кілька можливих сценаріїв подальшої долі об’єкта.

Один із варіантів - націоналізація активу в межах санкційного механізму, якщо буде доведено, що компанія фактично контролюється підсанкційною особою.

Інший варіант - спеціальна конфіскація у межах кримінального провадження, якщо слідство встановить зв’язок будівництва з незаконними фінансовими операціями.

Якщо об’єкт перейде у власність держави, ним може керувати Фонд держмайна. Після цього будівлю можуть продати, передати в оренду або використати для розвитку міської інфраструктури.

Експерти також допускають, що паркінг можуть передати у власність Києва, щоб місто завершило будівництво або використало ділянку для транспортних потреб.

Довгобуд, який став символом епохи

Недобудований паркінг біля Центрального вокзалу вже понад двадцять років залишається нагадуванням про затягнуті інвестиційні проєкти початку 2000-х.

І поки водії щодня шукають місце для паркування біля одного з головних транспортних вузлів столиці, величезна конструкція поруч продовжує стояти пусткою - очікуючи на рішення, яке нарешті визначить її майбутнє.