Дата публікації Нова сторінка в історії мистецтва: виставка «Марія Примаченко. Невідоме»
Опубліковано 02.12.24 23:48
Дата оновлення Нова сторінка в історії мистецтва: виставка «Марія Примаченко. Невідоме»
Оновлено 30.05.25 22:20
Переглядів статті Нова сторінка в історії мистецтва: виставка «Марія Примаченко. Невідоме» 22

Нова сторінка в історії мистецтва: виставка «Марія Примаченко. Невідоме»

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter
Нова сторінка в історії мистецтва: виставка «Марія Примаченко. Невідоме»

6 грудня 2024 року у Національному музеї декоративного мистецтва України відкриється унікальна виставка «Марія Примаченко. Невідоме», яка обіцяє стати справжньою сенсацією для поціновувачів українського мистецтва. Вперше в історії музею буде представлено близько 60 невідомих авторських робіт видатної художниці Марії Примаченко, створених у період з 1935 по 1937 роки.

Унікальні експонати: період формування

Виставка розкриває ранній творчий шлях Марії Примаченко, який вона розпочала під час навчання у Школі народних майстрів народного мистецтва в Києві. Роботи з цього періоду демонструють перші кроки художниці в опануванні композиції, кольорових гармоній та технік, таких як акварель і гуаш.

Серед викладачів Примаченко були найвідоміші українські митці, зокрема Василь Кричевський, Анатолій Петрицький та Михайло Дерегус, які допомогли їй знайти унікальний стиль і розкрити творчий потенціал.

Віртуальна галерея: новий досвід мистецтва

Окрім традиційної виставкової експозиції, музей презентує першу віртуальну галерею робіт Марії Примаченко. У ній представлено 79 авторських малюнків, виконаних у 1940-х роках. Завдяки сучасним технологіям віртуальної реальності відвідувачі зможуть не лише побачити ці твори, але й взаємодіяти з ними: наближати, розглядати деталі, та навіть «доторкнутися» до робіт.

Ця інноваційна галерея створена спільно з ГО «Є Музей» та компанією «Emerson» за підтримки Французького інституту в Україні, що надав обладнання для реалізації проєкту.

Виставка, яка надихає

Ця подія стане не лише відкриттям невідомих граней таланту Марії Примаченко, але й інноваційним кроком у популяризації українського мистецтва у світі. Виставка триватиме до 28 лютого 2025 року, тому не пропустіть нагоду стати частиною цієї культурної події.

Чому варто відвідати?

  1. Ексклюзивні роботи: Вперше виставлені малюнки та керамічні роботи художниці.
  2. Імерсійний досвід: Віртуальна галерея дозволяє відчути мистецтво у новому форматі.
  3. Історичне значення: Відкриття маловідомого періоду творчості Марії Примаченко.

Запрошуємо всіх до Національного музею декоративного мистецтва, щоб поринути у світ барв, форм та емоцій геніальної художниці. Це подія, яка відкриє нові горизонти у сприйнятті українського народного мистецтва!

Виставка триватиме до  28 лютого 2025 року.

Для довідки:

Творчий шлях Марії Примаченко, як художника розпочався  у 1935 р., коли молоду талановиту майстриню-вишивальницю запросили до Києва у Школу народних майстрів народного мистецтва (єдиний навчальний заклад в Україні сер. 1930-рр.). яку було реорганізовано у Центральні експериментальні майстерні, для підготовки Першої республіканської виставки народного мистецтва 1936 року.

 Про роки навчання та роботу Марії Примаченко в майстернях впродовж 1935- 1938 рр.  свідчить унікальна колекція, яка зберігається в музеї. Учбово-творчими процесами керували директор музею П. Рудяков, В. Гагенмейстер, який у 1936–1937рр. очолював школу та Експериментальні майстерні та провідні українські художники В. Кричевський, М. Рокицький, А. Петрицький, В. Касіян. М. Дерегус  які не тільки керували учбовим процесом, але і створювали творчу атмосферу та надавали можливість розвиватися художнім талантам яскравих особистостей, серед яких була Марія Примаченко. В майстернях художниця створює і невелику скульптуру та декорує вази, миски і тарелі рослинними мотивами, фігурами звірів, птахів і риб.

Два альбоми малюнків середини 1940-х рр., які зберігаються в колекції музею, можна вважати своєрідним підсумком, як учбових набутків навчання у Києві  так і  новим кроком розвитку її подальшої творчості. Саме ці малюнки є яскравим свідченням еволюційного розвитку (зв’язуючим ланцюгом, лінією),  перед усім  у побудові композиції, її ускладненні,  появі більш конкретної ніж у ранніх малюнках конкретного  взаємозв’язку персонажів, зверненням до принципів побудови народної картинки, введенням сюжету та  пейзажу зі  зворотною перспективою  в малюнку. Що з 1960-х рр. майстриня успішно використовує та розвиває при створенні композиційно узгоджених та  колористично яскравих панно, досягаючи високої гармонії в серії малюнків «Людям на  радість».