Новий облік дітей у школах - чому ініціатива МОН викликала спротив у Києві

У Києві та по всій Україні розгортається обговорення змін до порядку обліку дітей дошкільного та шкільного віку, які пропонує Міністерство освіти і науки України. Йдеться про запровадження нових вимог до батьків - зокрема надання податкових номерів або паспортних даних для формування цифрового профілю дитини та її родини в системі АІКОМ.

Ініціатива вже викликала різку реакцію частини батьків, у тому числі в Києві. Ключове занепокоєння - можливий збір і обробка конфіденційної інформації про сім’ї, що виходить за межі освітнього процесу. Обговорення триває, а зауваження до проєкту приймають до 23 квітня 2026 року.

Що саме пропонує МОН

Запропоновані зміни передбачають розширення даних, які школи мають збирати про учнів і їхніх батьків. Зокрема, заклади освіти зможуть вимагати:

податковий номер (РНОКПП) одного або обох батьків;
або серію і номер паспорта, якщо особа відмовилася від РНОКПП;
додаткові дані для ідентифікації у державних системах.

Мета - покращити облік дітей і налагодити зв’язок між учнями та батьками через цифрову систему АІКОМ. Також передбачається використання верифікації через державні реєстри.

Чому це викликає обурення батьків

Публічну дискусію активізували користувачі соцмереж, зокрема Лора Селіванова, яка закликала батьків долучатися до обговорення і подавати свої зауваження до МОН.

Основна претензія - можливе створення цифрового профілю сім’ї, який може включати дані про доходи, майно, борги, місце роботи і навіть стан здоров’я. На думку критиків, це виходить за межі функцій освітньої системи.

Ключовий страх - перетворення шкільного обліку на інструмент збору персональних даних із різних державних реєстрів. Це може створити ризики витоку інформації та надмірного контролю.

Юридичні аргументи проти змін

Критики ініціативи посилаються на низку норм законодавства і Конституції України. Зокрема, йдеться про право на приватність і недоторканність сімейного життя, а також про обмеження повноважень державних органів.

Окремо піднімається питання правової визначеності. У проєкті змін не деталізовано, як саме використовуватимуться зібрані дані і хто матиме до них доступ. Це створює ризики для безпеки інформації, особливо в умовах війни.

Також звучить аргумент про можливу дискримінацію. Якщо надання персональних даних стане фактично обов’язковим, це може вплинути на доступ дитини до освіти.

Як це стосується Києва

Для Києва ця тема має особливу вагу через масштаби освітньої системи. У столиці сотні тисяч дітей навчаються у школах і дитсадках, а впровадження нових правил напряму торкнеться більшості родин.

Будь-які зміни у системі обліку тут швидко масштабуються і впливають на значну кількість людей. Саме тому реакція батьків у Києві є показовою для всієї країни.

Що можуть зробити батьки зараз

МОН проводить офіційне громадське обговорення проєкту. Зауваження і пропозиції можна надсилати у письмовій формі до відомства або електронною поштою.

Кінцевий термін подання звернень - 23 квітня 2026 року. Це означає, що рішення ще не є остаточним і може бути змінене за результатами обговорення.

Чому ця історія важлива

Ситуація виходить за рамки технічної зміни у документах. Йдеться про баланс між цифровізацією державних сервісів і захистом персональних даних громадян.

Для киян це питання довіри до системи освіти і державних цифрових рішень. Від того, як саме буде реалізовано ці зміни, залежить, чи стане цифровізація інструментом зручності або джерелом нових ризиків.