Обвалення "Укриття" на ЧАЕС: експерти попереджають про критичні ризики

"Укриття" на ЧАЕС під загрозою обвалення: необхідні негайні дії

Чорнобильська АЕС знову опинилася в центрі уваги через загрозу обвалення нестабільних конструкцій об’єкта "Укриття", розташованого під Новим безпечним конфайнментом (НБК). Голова Державної інспекції ядерного регулювання України (ДІЯРУ) Олег Коріков попередив про можливі катастрофічні наслідки у разі подальшої затримки демонтажу.

Об’єкт "Укриття" був споруджений після аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС у 1986 році для стримування радіоактивних викидів. Однак час і радіаційний вплив зробили його конструкції вкрай нестабільними.

• Критичний термін: Система стабілізації конструкцій, введена в експлуатацію у 2008 році, забезпечувала безпеку протягом 15 років — до кінця 2023 року.
• Ризики обвалення: Подальші затримки з демонтажем підвищують загрозу руйнування конструкцій, що може спричинити неконтрольоване вивільнення радіоактивних матеріалів.

Проблеми фінансування

Ключовою причиною затримки є труднощі з наповненням "Чорнобильського фонду «Укриття»", який забезпечує фінансування проєктів з підвищення безпеки.

• Роль ЄБРР: Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та країни-донори протягом багатьох років підтримують перетворення об’єкта "Укриття". Завдяки їхній допомозі вдалося збудувати Новий безпечний конфайнмент, що став першим етапом комплексного проєкту.
• Другий пусковий комплекс: Наступний етап, який включає демонтаж нестабільних конструкцій, відкладається на невизначений термін через фінансові проблеми.

Наслідки затримки

Як зазначає ДІЯРУ, затримка реалізації проєкту може призвести до:

• Руйнування конструкцій: Обвалення може спричинити повторне вивільнення радіоактивних матеріалів.
• Додаткові ризики для персоналу: Підвищення загрози для працівників, які забезпечують безпеку на майданчику.
• Міжнародна небезпека: Катастрофічні наслідки можуть вийти за межі України, вплинувши на навколишні країни.

Голова ДІЯРУ наголосив, що необхідно невідкладно вирішити проблеми фінансування та прискорити реалізацію другого пускового комплексу НБК. Без цього ризики неконтрольованої радіоактивної аварії залишатимуться критично високими.