«Пам’ять каменю»: Марія Левитська презентує виставку про культурний спротив України

У столичній галереї «Portal 11» на початку вересня відкрилася персональна виставка відомої театральної художниці Марії Левитської — «Україна. Геноцид культури. Пам’ять каменю». Проєкт став глибоким мистецьким висловлюванням про втрату, пам’ять та опір, адже війна знищує не лише життя людей, а й культурну спадщину, що формує ідентичність країни.

Ідея та концепція виставки

На думку авторки, виставка є не лише її художнім висловлюванням, а й свідомим жестом збереження культурної спадщини та протидії її витісненню з історичної пам’яті. Через візуальні образи Левитська «повертає голос каменю», відтворюючи артефакти, символи та історичні сліди, що опинилися на межі забуття.

Особливо відчутною стає актуальність цього проєкту сьогодні, коли під час війни знищуються унікальні пам’ятки та матеріальні свідчення існування народів.

Натхнення та художня рефлексія

Виставка відображає особистий досвід художниці. Левитська пригадує дитячі роки на Азовському узбережжі, коли вона вперше зіткнулася зі слідами депортації та втрат культурних артефактів:

«Згадую… мені 10 років. Крим. На Азовському узбережжі село Кам’янка… Старовинне покинуте татарське кладовище… Розкидані розбиті плити… Написи, яких я не розуміла. ДЕПОРТАЦІЯ…»

Цей досвід став точкою відліку для художньої рефлексії, що перетворилася на своєрідний щит проти забуття. Роботи Левитської — не просто живопис, а візуальна інтерпретація болю, втрати та гідності, втілена у фактурі каменю, яскравих кольорах і символічних деталях, таких як квіти, що символізують життя і відродження.

Культурний спротив через мистецтво

Виставка постає як акт культурного спротиву: пензель художниці перетворюється на «зброю», що захищає пам’ять, подібно до попередніх серій «Маріуполь. Бестіарій війни» та «Азовсталь. Полонені». Її роботи створюють медіацію між минулим і сьогоденням, особистим досвідом і колективною пам’яттю.

Лариса Тарасенко, архіваріуска та дослідниця історії Національної опери України, відзначає:

«Роботи Марії Левитської постають як щити — спроба захистити крихкі, але значущі артефакти від забуття. Через яскраві кольори, фактурність каменю та символіку квітів художниця вдихає життя у зникле, перетворюючи пензель на зброю культурного спротиву».

Про художницю

Марія Левитська — народна художниця України, театральна художниця-постановниця та майстриня сценічного костюма. Вона навчалася живопису й сценографії в Національній академії образотворчого мистецтва й архітектури України. Левитська є головним художником Національної опери України ім. Тараса Шевченка з 1989 року та членкинею Національної спілки художників і академії мистецтв України.

За свою кар’єру художниця створила сценографію та костюми для понад 160 постановок в Україні та за кордоном, серед яких опери, балети та драматичні вистави в Японії, Канаді, Словенії та Польщі. Її внесок у культуру відзначено численними нагородами, включно з орденом Княгині Ольги II ступеня та Національною премією України імені Тараса Шевченка.

Виставка для відвідувачів

Персональна виставка Марії Левитської триватиме до 14 вересня. Вхід для відвідувачів безкоштовний.

• Коли: п’ятниця — неділя, 11:00–19:00
• Де: вул. Трьохсвятительська, 11, Київ

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду та є важливим внеском у збереження культурної пам’яті України в умовах війни.