Печерськ, 570 кв. м і жодної гривні: як держава відсудила своє

У самому серці Печерська приватна компанія роками користувалася державними приміщеннями без жодної копійки оплати. Історія, яка могла б залишитися непоміченою, завершилася показовим рішенням Верховного суду та реальним поповненням бюджету. Розповідаємо, що сталося, чому це важливо для киян і які висновки варто зробити бізнесу та державі.

Державна нерухомість у центрі столиці — без договору і без оплати

Йдеться про понад 570 квадратних метрів державних приміщень на бульварі Лесі Українки, 26 — престижна локація в Печерському районі, поруч із метро «Печерська». Об’єкт перебуває на балансі державного підприємства «Дніпромісто».

Що пішло не так

• приватна компанія законно орендувала приміщення майже три роки;
• строк договору завершився 9 жовтня 2019 року;
• нову угоду не уклали;
• акт повернення підписали, але фактично приміщення так і не звільнили.

У результаті — п’ять років безоплатного користування державною нерухомістю у центрі Києва.

Втручання прокуратури: принципово і до кінця

Хто захищав інтереси держави

Печерська окружна прокуратура звернулася до суду в інтересах:

• Регіонального відділення Фонду держмайна України по Києву;
• державного балансоутримувача.

Суть вимог

Прокурори наполягали на стягненні неустойки у розмірі подвійної орендної плати — стандартний механізм у випадках незаконного користування майном.

Сума претензій — майже 4,5 млн гривень.

Крапку поставив Верховний суд

Суди всіх інстанцій стали на бік держави. Остаточне рішення ухвалив Верховний суд, підтвердивши:

• законність вимог прокуратури;
• обґрунтованість нарахованої суми;
• право держави на компенсацію збитків.

Результат

• 4,5 млн грн фактично сплачені;
• кошти надійшли до державного бюджету;
• рішення виконано в повному обсязі.

Чому ця справа показова для Києва

1. Центр Печерська — це великі гроші

Комерційна нерухомість у цій частині столиці має високу ринкову вартість. Безоплатне користування такою площею протягом років — це прямі втрати для бюджету.

2. «Не звільнили — значить, платите»

Справу можна вважати чітким сигналом бізнесу:

• закінчився договір — звільняйте приміщення;
• інакше плата буде вдвічі більшою, ніж орендна.

3. Реальний механізм захисту держмайна

Балансоутримувачі й органи управління майном мають робочий інструмент:

• звернення до прокуратури;
• судове стягнення;
• реальне виконання рішення.

Що це означає для киян

Для мешканців столиці ця історія — не просто юридичний кейс.

• 4,5 млн грн — це гроші, які можуть піти на:
  • інфраструктуру;
  • соціальні програми;
  • утримання міста.
• це приклад того, що державне майно перестають «тихо» привласнювати;
• це прецедент, який дисциплінує орендарів у Києві та по всій країні.

П’ятирічне «безкоштовне» користування державними приміщеннями в центрі Києва завершилося дорогим рахунком. Судова практика чітко дає зрозуміти: обхід правил більше не працює. А для киян це рідкісний, але важливий приклад того, як принципова позиція прокуратури повертає реальні кошти громаді.