Дата публікації Під загрозою історичний Поділ: що відбувається з будинками-пам’ятками на Боричевому Току
Опубліковано 14.01.26 21:30
Переглядів статті Під загрозою історичний Поділ: що відбувається з будинками-пам’ятками на Боричевому Току 24

Під загрозою історичний Поділ: що відбувається з будинками-пам’ятками на Боричевому Току

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter
Під загрозою історичний Поділ: що відбувається з будинками-пам’ятками на Боричевому Току
фото з відкритих джерел:історичні забудови під загрозою

На Подолі знову заговорили про можливу втрату історичної забудови. Цього разу — йдеться про два житлові будинки на вулиці Боричів Тік, 41 та 43/5, які мають чинний статус пам’яток архітектури та містобудування місцевого значення. Інформацію про потенційну загрозу оприлюднив київський активіст Дмитро Перов, посилаючись на повідомлення мешканців і відкриті державні реєстри.

Для Києва це не локальний конфлікт, а черговий тест на здатність міста захистити власну історичну ідентичність.

Які саме будинки під загрозою

Офіційний охоронний статус

Йдеться про об’єкти, внесені до переліку пам’яток архітектури та містобудування місцевого значення наказом Міністерства культури від 15 вересня 2010 року № 706/0/16-10:

  • Боричів Тік, 41 — житловий будинок, датований 1855 роком;
  • Боричів Тік, 43/5 — житловий будинок, збудований у 1850-х роках.

Обидві кам’яниці розташовані в історичному середовищі Подолу й є частиною забудови ХІХ століття, що формує автентичний вигляд цієї частини міста.

Що насторожило мешканців

Закриття закладу і «рух» у будівлях

За словами активіста, мешканці повідомили про кілька ознак, які викликають занепокоєння:

  • у будинку № 41 припинив роботу бар Malbec Танго&Вино;
  • з приміщень обох будинків нібито вивозять меблі та обладнання;
  • існують припущення, що кам’яниці викуплені.

Факт закриття бару підтверджується і публічними повідомленнями самого закладу в соцмережах — на сторінках Malbec з’являлася інформація про зачинені двері.

Водночас усі твердження про зміну власника чи подальші плани наразі ґрунтуються саме на словах мешканців і потребують офіційного підтвердження.

Контекст: що відомо про використання будинків

Бар Malbec відкрився на Подолі після комплексної реставрації, яка, за словами Дмитра Перова, відбувалася у 2019–2020 роках. Саме після цього будинок на Боричевому Току, 41 отримав нову комерційну функцію.

Цей приклад добре ілюструє головну проблему: навіть легальний ремонт і пристосування пам’ятки під бізнес не гарантують її безпеки в майбутньому.

Земля, кадастр і потенційні ризики

Цільове призначення — не для житла

Окрему увагу активіст звертає на кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:85:373:0007. За даними реєстрів, її цільове призначення — 03.10, тобто:

«для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури».

Це формулювання допусказі охоплює офісні та громадські об’єкти, що використовуються для отримання прибутку. У центральних районах Києва саме таке призначення часто стає підставою для спроб переформатування історичної забудови.

Водночас існує невизначеність щодо точних меж ділянки: у публічних матеріалах КМДА цей кадастровий номер іноді фігурує з іншою адресною прив’язкою. Це означає, що без аналізу кадастрового плану і містобудівних умов робити остаточні висновки зарано.

Чому ці будинки важливі для Подолу

Не просто старі стіни

Боричів Тік — одна з вулиць, де Поділ ще зберіг садибну забудову ХІХ століття. Окремі історичні джерела пов’язують цю ділянку з Флорівським монастирем — у документах історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» згадується «будинок причту Флорівського монастиря».

Втрата таких об’єктів — це не лише мінус одна адреса в реєстрі пам’яток, а руйнування історичного шару, який робить Поділ унікальним.

Які обмеження діють для власників пам’яток

Закон не залишає «сірих зон»

Будь-які роботи на пам’ятках — від ремонту до зміни функції — можливі лише за погодженими науково-проєктними рішеннями та з дозволами органів охорони культурної спадщини. Це прямо передбачено:

  • Законом України «Про охорону культурної спадщини»;
  • профільними підзаконними актами і процедурами.

Самовільне втручання, навіть під виглядом «оновлення» або «ремонту», є порушенням закону.

Що можуть зробити кияни просто зараз

Практичні кроки захисту

Якщо мешканці бачать ознаки можливої загрози пам’ятці, варто діяти без зволікань:

  • фіксувати ситуацію (фото, відео, дати, характер робіт);
  • перевіряти наявність паспортів об’єкта та дозволів;
  • звертатися до органів охорони культурної спадщини КМДА;
  • у разі підозри на пошкодження пам’ятки — інформувати поліцію.

Історія з будинками на Боричевому Току — ще одне нагадування: охоронний статус сам по собі не є гарантією збереження. У Подолі, де кожен клаптик землі має комерційну цінність, ризики для пам’яток зростають одразу після зміни власника або функції будівлі.

Для Києва це питання принципове: або місто навчиться вчасно реагувати на подібні сигнали, або Поділ і далі втрачатиме свою справжню історію — тихо, без демонтажних кранів, але з не менш незворотними наслідками.