Після київської стрілянини в Україні знову заговорили про легалізацію зброї: що пропонують у парламенті

Після резонансного збройного інциденту в Києві, внаслідок якого загинули люди, в Україні знову активно обговорюють можливість дозволу цивільним на володіння короткоствольною вогнепальною зброєю. Питання, яке роками перебуває у «сірій зоні» законодавчого регулювання, знову опинилося в центрі політичної та суспільної дискусії.

Трагедія як тригер нових політичних заяв

Столична стрілянина стала каталізатором публічних заяв посадовців і експертів щодо майбутнього цивільного обігу зброї.

Частина політиків вважає, що легалізація пістолетів може посилити рівень самозахисту громадян, тоді як інші попереджають про ризики зростання насильства та неконтрольованого застосування зброї.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко висловився на користь концепції законного збройного самозахисту, нагадавши про практику перших місяців повномасштабного вторгнення, коли цивільним видавали зброю для оборони.

Водночас представники влади наголошують: будь-яке рішення має супроводжуватися чітким законодавчим регулюванням і системою контролю.

«Ілюзія безпеки» чи право на захист

Керівник Офісу президента Кирило Буданов, навпаки, застеріг від масового розповсюдження короткоствольної зброї серед населення, назвавши це «ілюзією безпеки».

У дискусії умовно сформувалися дві позиції:

Прихильники легалізації

Вони наголошують на праві громадян на самозахист і вважають, що:

держава не завжди може оперативно реагувати на загрози;

цивільна зброя може стати інструментом стримування злочинності;

в країні вже існує значний обсяг незареєстрованої зброї, що потребує легалізації та контролю.

Противники розширення доступу

Скептики вказують на ризики:

недостатню підготовку громадян до використання зброї;

зростання випадкових або емоційних злочинів;перевагу організованих злочинних груп над цивільними;

складність юридичної оцінки правомірності застосування зброї.

Правовий вакуум у сфері цивільної зброї

Наразі в Україні відсутній окремий сучасний закон, який би комплексно регулював обіг цивільної вогнепальної зброї.

Регулювання здійснюється через:

відомчі накази МВС ще кінця 1990-х років;

підзаконні акти та постанови;

норми Кримінального та Адміністративного кодексів.

Фактично ключовим документом досі залишається інструкція МВС 1998 року, що, за оцінками юристів, створює правову невизначеність як для громадян, так і для правоохоронної системи.

Тіньовий ринок зброї та наслідки війни

За оцінками МВС, в Україні може перебувати від 2 до 5 мільйонів одиниць незареєстрованої зброї. Частина з неї з’явилася після початку повномасштабного вторгнення, коли зброя масово видавалася для самооборони.

Правоохоронці також регулярно повідомляють про вилучення:

десятків тисяч одиниць стрілецької зброї;

мільйонів боєприпасів;

вибухових пристроїв.

Що передбачає законопроєкт

У парламенті вже зареєстровано законопроєкт про цивільну зброю, однак він залишається предметом дискусій.

Серед ключових пропозицій:

дозвіл на короткоствольну зброю з 30 років;

обов’язковий досвід володіння іншими видами зброї;

обмеження на носіння пістолетів у публічних місцях;

зберігання зброї переважно вдома або в спеціальних тирах;

посилені перевірки та контроль умов зберігання.

Суспільні настрої: підтримка без консенсусу

Опитування попередніх років свідчать про розділені настрої суспільства:

близько 60% підтримують ідею легалізації короткоствольної зброї;

близько 20% — за обмежене використання;

решта — проти розширення доступу.

Головна дилема: безпека чи нові ризики

Україна стоїть перед складним вибором між двома моделями:

запровадженням контрольованого цивільного обігу зброї з обов’язковим навчанням і жорсткими правилами;

або збереженням чинної системи з обмеженим доступом до вогнепальної зброї.

Поки що остаточного рішення немає, а парламентські дискусії щодо майбутнього законодавства лише набирають обертів.