Пів доби пекла над столицею: військовий пояснив, як Росія поставила атаки на Київ на конвеєр

Майже пів доби безперервних атак дронами по Києву 27 грудня — це не емоційний тиск і не разова демонстрація сили. Це сигнал про нову фазу війни, в якій Росія робить ставку на масове, конвеєрне застосування безпілотників, підкріплене не лише технікою, а й людським ресурсом.

Про це в коментарі LIGA.net пояснив військовослужбовець 413-го полку «Рейд» СБС та експерт Defense Express Іван Киричевський.

Чому тривалі атаки — це головне

Багато хто сприймає масовані нальоти «Шахедів» як питання кількості дронів. Але, за словами Киричевського, ключове — не самі апарати, а здатність Росії підтримувати їхнє застосування годинами.

«Запуск “Шахеда” — це не натиснути кнопку. Це складний логістичний процес, який вимагає багато людей», — наголошує експерт.

І саме тривалість атаки є головним індикатором змін.

«Шахед» не літає сам: людський вимір війни дронів

Що стоїть за одним запуском

Кожен ударний БпЛА — це результат роботи цілої команди. За словами Киричевського, дрон:

• потрібно доставити з виробничих майданчиків (зокрема з Алабуги);
• перекинути до конкретних точок запуску;
• спорядити бойовою частиною;
• заправити авіаційним паливом;
• підготувати до старту і обслуговувати після.

Це означає:
один “Шахед” — це десятки людей на різних етапах.

Те, що Росія змогла безперервно атакувати один напрямок майже пів доби, свідчить про накопичення значного людського ресурсу саме під ці задачі.

Ставка не на якість, а на масу

Логіка противника

За оцінкою Киричевського, у підрозділах БпЛА Росія свідомо обрала стратегію кількості:

• масовий набір персоналу;
• спрощене навчання;
• взаємозамінність людей;
• робота «на знос».

«У плані персоналу БпЛА росіяни роблять ставку не на якість, а на кількість — це очевидно», — зазначає експерт.

Це дозволяє:

• тримати постійний темп атак;
• компенсувати втрати;
• швидко масштабувати терор без складних технологічних проривів.

200 тисяч осіб: не страшилка, а план

Особливо тривожний момент — довгострокові наміри РФ. За словами Киричевського, у стратегічних документах ворога фігурує цифра до 200 тисяч осіб, залучених до роботи з безпілотними системами.

Йдеться не лише про операторів, а про:

• логістику;
• технічне обслуговування;
• охорону;
• підготовку стартових майданчиків;
• управління потоками дронів.

Фактично Росія вибудовує окрему «армію дронів», де люди — витратний матеріал.

Що це означає для Києва і країни

Для столиці така тактика має кілька прямих наслідків:

• атаки стають довшими, а не просто масовішими;
• навантаження на ППО зростає не піково, а хронічно;
• цивільна інфраструктура живе в режимі постійного виснаження;
• психологічний тиск стає не менш важливим за фізичні руйнування.

Для України загалом це означає одне:
війна дронів переходить із фази “експерименту” у фазу промислового терору.

Пів доби безперервних атак на Київ — це не випадковість і не «емоційний зрив» ворога. Це холодний розрахунок, який базується на масовому виробництві, масовому наборі людей і конвеєрному підході до війни.

Росія перетворює дрони на інструмент постійного тиску, де головна ставка — не точність, а виснаження. Усвідомлення цієї логіки — критично важливе для того, щоб будувати не лише оборону, а й довгострокову відповідь.

Київ вистояв. Але атака 27 грудня показала: терор тепер планують не хвилями, а змінами — як на заводі.