Понад мільярд на відбудову: як Київ планує відновлювати пошкоджені будинки у 2026 році

У 2026 році Київ закладає понад 1,2 млрд гривень на відновлення житлових будинків, пошкоджених унаслідок російської агресії. Відповідні кошти передбачені Програмою економічного і соціального розвитку та бюджетом столиці. Про це повідомив заступник голови КМДА В’ячеслав Непоп.

Для міста, яке системно зазнає ракетних і дронових атак, це не просто бюджетний рядок, а питання повернення киян до нормального життя.

Масштаб руйнувань: цифри, за якими — тисячі родин

За офіційними даними КМДА, станом на зараз у Києві пошкоджено 2 647 багатоквартирних житлових будинків. Лише протягом 2025 року — 1 470, з яких 78 зазнали значних руйнувань.

Це означає:

• вибиті вікна та пошкоджені фасади;
• зруйновані покрівлі та перекриття;
• проблеми з ліфтами, мережами, безпекою проживання.

Для багатьох районів столиці відновлення житла стало тривалим і болісним процесом, який розтягується на місяці.

Куди саме підуть кошти у 2026 році

Заплановані понад 1,2 млрд грн будуть розподілені між кількома замовниками робіт:

• КП «Житлоінвестбуд-УКБ» — 574,2 млн грн;
• районні державні адміністрації Києва:
  • на відновлення житлових будинків — 520,8 млн грн;
  • на інші пошкоджені об’єкти — 106,5 млн грн.

Такий розподіл означає, що значна частина робіт залишатиметься на рівні районів — ближче до конкретних адрес і проблем мешканців.

Чому відновлення просувається повільно

Одна з ключових проблем, на які вказують у КМДА, — відсутність спрощеної процедури відновлення пошкодженого житла. Навіть якщо будинок постраждав від обстрілу, замовник зобов’язаний пройти повний бюрократичний шлях.

Йдеться про:

• детальне інструментальне обстеження;
• розробку проєктної документації;
• проходження експертизи;
• проведення публічних закупівель;
• вибір підрядника за всіма вимогами законодавства.

У мирний час це логічно. В умовах війни — суттєво сповільнює процес.

Додаткові фактори, які гальмують роботи

Окрім процедурних обмежень, на темпи відновлення впливають і реалії воєнного Києва:

• переривання робіт під час повітряних тривог;
• обмеження електропостачання;
• нестача кваліфікованих будівельників, значна частина яких мобілізована.

У результаті навіть після виділення коштів будівельні роботи часто виконуються повільніше, ніж очікують мешканці.

Що це означає для киян

Заплановані 1,2 млрд грн — це важливий сигнал: місто не знімає з порядку денного питання відновлення житла, попри війну та обмежені ресурси.

Для киян це означає:

• поступове повернення будинків до безпечного стану;
• можливість жити у відремонтованих оселях, а не з тимчасовими латками;
• шанс на системне, а не косметичне відновлення.

Водночас очікувати швидких результатів по всіх адресах не варто — масштаби руйнувань і законодавчі рамки залишаються серйозним викликом.

1,2 млрд гривень на відновлення будинків у 2026 році — це не розкіш і не політичний жест, а мінімально необхідний ресурс для міста, яке третій рік живе під ударами.

Київ поступово відбудовується, але робить це в умовах війни, дефіциту кадрів і складних процедур. Головне питання на наступний рік — не лише скільки коштів виділено, а наскільки ефективно вони дійдуть до конкретних будинків і родин. Саме за цим кияни уважно стежитимуть у 2026 році.