Порожні поверхи і «голі» манекени: що відбувається з ТРЦ Gulliver у центрі Києва

Після формального «повернення до роботи» столичний ТРЦ Gulliver виглядає радше як декорація, ніж як повноцінний торговий центр. Верхні поверхи напівпорожні, вітрини — без товарів, а манекени стоять без одягу як маркер того, що орендарі не просто зачинились, а пішли надовго.

За неофіційними оцінками — не працює до половини магазинів.

Хто пішов першим

Найпомітніша втрата — повний вихід брендів іспанської групи Inditex. Йдеться про Zara, Bershka, Pull&Bear, Massimo Dutti, Stradivarius та Zara Home.

Саме ці магазини раніше формували основний трафік. Їхня відсутність фактично «вимикає» цілий сегмент відвідувачів.

Порожнеча — не лише про одяг

Проблема значно ширша за fashion-сегмент.

Закритими залишаються мультибрендові магазини взуття, дитячі простори, книжкові крамниці та навіть електроніка — зокрема, один із останніх магазинів Eldorado.

Не працюють і частина розважальних зон та сервісів. У результаті верхні поверхи втратили свою функцію — сюди просто немає сенсу підніматися.

Чому це сталося

Причини офіційно не озвучують, але ринок читає ситуацію досить однозначно.

По-перше, нестабільність роботи ТРЦ у попередні періоди. По-друге — зміна власності та управління, що завжди створює паузу для бізнесу. По-третє — конкуренція з іншими ТРЦ, які виглядають більш передбачуваними для орендарів.

У такій ситуації великі бренди першими переносять точки туди, де менше ризиків.

Що залишилось працювати

Фактично «живим» залишається перший поверх. Тут ще є потік людей, працюють окремі магазини і зберігається відчуття нормального торгового центру.

Але вже за кілька ескалаторів вище — інша реальність: зачинені ролети, темні зали і відчуття паузи, яка затягнулася.

Що це означає для Києва

Історія Gulliver — це симптом ширшого процесу.

Торгові центри більше не можуть існувати «за інерцією». В умовах війни, зміненої логістики і нових звичок споживання виживають лише ті локації, які дають стабільність і зрозумілий трафік.

Для центру Києва це особливо чутливо: тут кожна порожня вітрина — не лише про бізнес, а й про міський ритм.

Gulliver поки що не закрився — але і не повернувся до життя.

І головне питання зараз не в тому, хто пішов, а в тому, чи повернуться.