Крижаний вогонь: як київські рятувальники приборкували пожежі у висотках при –20°C

Ніч проти 3 лютого стала для Києва іспитом на витривалість, де ворожі ракети та дрони зіткнулися з аномальною лютневою холоднечею. Поки столиця здригалася від вибухів, підрозділи ДСНС вели запеклу боротьбу на два фронти: проти смертельного полум’я та льоду, що сковував техніку й людей. У таких умовах кожен виїзд перетворюється на виживання, де вода замерзає ще в польоті, а звичні пожежні рукави стають негнучкими крижаними скульптурами.

Про те, як працюють пожежні під час війни і сильних морозів, ексклюзивно розповів керівник пресцентру ДСНС Києва Павло Петров.

Атака по Києву: робота одразу в кількох районах

Тієї ночі столичні підрозділи ДСНС були змушені діяти паралельно в кількох частинах міста. Ворожі удари зафіксували в Дарницькому, Деснянському, Печерському та Шевченківському районах.

«Це був потужний обстріл. Наші підрозділи виїжджали і працювали одразу по кількох напрямках міста», — розповів Павло Петров.

Найскладнішою виявилася ситуація у Шевченківському районі, де дрон влучив у 22-поверховий житловий будинок. Осередок пожежі — на 16–17 поверхах, тобто на висоті, де будь-яка затримка могла коштувати життя.

Пожежа на висоті: коли техніка ковзає, а час грає проти

Гасіння на верхніх поверхах потребувало залучення автопідіймача, але мороз вніс свої корективи. Засніжені та обмерзлі дороги ускладнили розгортання техніки.

Рятувальникам довелося:

• вручну розчищати сніг і лід;
• вибивати замерзлу кірку з асфальту;
• створювати рівну площадку під опори автопідіймача.

«Щоб підйомник працював безпечно, потрібна рівна основа. Тому бійці буквально руками розчищали сніг і лід під опори», — пояснив керівник пресцентру ДСНС.

Це — додаткові хвилини ризику, коли всередині будинку могло залишатися задимлення й небезпека для мешканців.

«Ти намокаєш — і тебе одразу сковує лід»

Як мороз ускладнив роботу пожежних

Сильний холод став окремим ворогом рятувальників. Під час повітряних тривог вони працюють у повному екіпіруванні — каски, бронежилети, пожежний одяг. Будь-який контакт із водою миттєво перетворюється на лід.

«При мінус 10–15 це вже складно, а при мінус 20 — вода одразу замерзає. Вона вкриває одяг, техніку, все навколо», — зазначає Павло Петров.

У таких умовах:

• пожежні рукави обмерзають;
• сходи та під’їзди стають слизькими;
• ризик падіння і травм зростає в рази.

Попри це, пожежу вдалося локалізувати та ліквідувати оперативно. Площа загоряння склала близько 90 квадратних метрів.

Чому пожежні не можуть «працювати повільно»

Лід і ожеледиця змушують рухатися обережно. Але на пожежі повільність — розкіш, якої немає.

«Там, де розлилася вода і все вкривається льодом, доводиться бігти й працювати далі. Це додає ризиків, але інакше не можна», — наголосив Петров.

Кожна хвилина затримки:

• збільшує температуру в осередку горіння;
• ускладнює евакуацію;
• підвищує загрозу обвалів та задимлення.

Алгоритми ДСНС незмінні — навіть у –20°C

Попри екстремальні погодні умови, принципи роботи рятувальників не змінюються.

Пріоритети ДСНС залишаються такими:

1. Порятунок людей
2. Ліквідація пожежі
3. Збереження майна

Основним засобом гасіння, навіть у лютий мороз, залишається вода.

«Повноцінно замінити її неможливо. Після обстрілів може горіти пальне чи матеріали з високою температурою — тоді води потрібно ще більше», — пояснив представник ДСНС.

Чому ця історія важлива для киян

Для мешканців столиці ці події — не абстрактна хроніка війни. Це реальність, у якій люди продовжують жити в багатоповерхівках, працювати, виховувати дітей, знаючи, що в критичний момент поруч будуть ті, хто піде в полум’я — навіть коли мороз зупиняє все інше.

Що варто пам’ятати киянам:

• під час обстрілів не ігноруйте сигнали тривоги;
• не користуйтеся ліфтами після вибухів;
• дайте рятувальникам простір для роботи — від цього залежать життя.

Мороз не зупиняє війну — і не зупиняє тих, хто щодня рятує Київ. У ніч, коли краплі води замерзали в повітрі, рятувальники ДСНС довели: навіть у –20°C вони залишаються на передовій цивільної оборони міста.

І поки столиця вистоює, їхня робота — це тиша після пожежі, врятовані під’їзди і ще один ранок, який Київ зустрічає живим.