Рахункова палата України оприлюднила результати масштабного аудиту, який виявив численні порушення та неефективність під час реалізації урядового експериментального проєкту із захисту об’єктів енергетичної інфраструктури.
Аудит проводився у 2023–2024 роках, а його результати розглядалися на засіданні 13 жовтня. Відповідальним за звіт визначено заступника голови Рахункової палати Сергія Ключку.
Як наголосили аудитори, в умовах війни стабільність енергосистеми — це питання національної безпеки, однак сам проєкт реалізовувався неефективно, непрозоро та без належного контролю.
Мільярди — на захист, але не на результат
На реалізацію експериментального проєкту у 2023–2024 роках було передбачено 35,9 млрд грн, із яких:
- отримано — 29,97 млрд грн,
- використано — лише 18,71 млрд грн.
Тобто половина коштів залишилася невикористаною, а значна частина робіт — незавершеною.
«Проєкт мав законодавчу основу, однак не відповідав сучасним вимогам управління: не було оцінено необхідні ресурси, ефективність і механізми координації між виконавцями», — йдеться у звіті.
Непрофільні виконавці та сумнівні підрядники
Ключовим виконавцем виступало Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури, яке, за висновками аудиторів, не має профільної компетенції у сфері енергетичної безпеки.
Подібна ситуація — і з регіональними службами відновлення, які виступали замовниками робіт, а також із підрядниками, що залучалися за прямими договорами без проведення відкритих торгів.
Проєкт реалізовувався за процедурою «проектуй–будуй», що не має належного законодавчого врегулювання, а отже — не гарантує прозорості.
Незавершені споруди і "паперовий" захист
Станом на кінець 2024 року:
- фортифікаційні споруди протиракетного захисту були готові менше ніж на 25%;
- укриття від безпілотників — менше ніж на 75%;
- більшість запланованих об’єктів залишилися недобудованими або на стадії проектування.
Таким чином, значна частина енергетичної інфраструктури й досі залишається вразливою до атак.
Виявлені порушення
Аудитори Рахункової палати задокументували:
- завищення договірної ціни та вартості робіт;
- завищення обсягів і видів виконаних робіт;
- неповне відображення боргових зобов’язань у фінансовій звітності.
Після перевірки було частково усунуто порушення:
- вартість робіт зменшено на 2,38 млн грн,
- договірну ціну скориговано на 27,5 млн грн.
Також встановлено, що частина міжнародної технічної допомоги залишалася невикористаною, хоча вже повернута на баланс і передана на відповідальне зберігання.
Що рекомендує Рахункова палата
У звіті аудитори подали низку системних рекомендацій, серед яких:
- Уряду — розробити та затвердити нормативну базу для реалізації експериментальних проєктів, чітко визначивши їхні цілі, вимоги до звітності й механізми контролю;
- Міністерству розвитку громад і територій — внести зміни до кошторисних норм та уточнити правила формування договірної ціни;
- Агентству відновлення — створити систему моніторингу цін і стану виконання робіт, розробити план добудови об’єктів і передати завершені споруди операторам критичної інфраструктури;
- Регіональним службам — скоригувати договірну вартість робіт і кошторисну документацію на основі реальних трудових і матеріальних витрат.
Новий експеримент — з урахуванням старих помилок
Рахункова палата закликала уряд врахувати виявлені недоліки під час реалізації нового експериментального проєкту, затвердженого постановою Кабміну №142 від 7 лютого 2025 року.
Його мета — посилення захисту енергетичних об’єктів у межах оновленої стратегії безпеки енергосистеми.
«Без усунення системних помилок жоден експеримент не принесе результату. Захист енергетичної інфраструктури має бути не лише швидким, а й якісним, із реальним ефектом для держави», — підсумували аудитори.
Чому це важливо
Для киян і жителів усієї країни стабільність енергетичної системи — це гарантія світла, тепла та води навіть під час масованих атак.
Виявлені порушення — не просто бухгалтерські помилки, а ризики, які напряму впливають на безпеку кожної родини.
Рахункова палата нагадує: ефективність кожної витраченої гривні на енергетичну безпеку сьогодні — це питання виживання взимку.
Україна потребує не показових проєктів, а реального захисту, який витримає випробування ракетами, дронами і морозами.
Кияни критикують перезапуск Бессарабського ринку у форматі фудпростору
Жовтий рівень небезпеки: синоптики попереджають про заморозки вночі 16–17 жовтня
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі