Дата публікації Ранковий хаос у Києві в метро через повітряну тривогу
Опубліковано 14.04.25 09:44
Дата оновлення Ранковий хаос у Києві в метро через повітряну тривогу
Оновлено 30.05.25 22:23
Переглядів статті Ранковий хаос у Києві в метро через повітряну тривогу 23

Ранковий хаос у Києві в метро через повітряну тривогу

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter
Ранковий хаос у Києві в метро через повітряну тривогу

У понеділок зранку, 14 квітня, столичне метро зупинило рух на наземних ділянках червоної та зеленої ліній через оголошення повітряної тривоги. За іронією долі, сигнал небезпеки пролунав саме у «годину пік», коли кияни масово прямують на роботу.

О 7:39 у Києві була оголошена повітряна тривога, яка тривала 43 хвилини. У цей період потяги не курсували на відкритих ділянках метро, а станції, розташовані на поверхні, були зачинені. Це призвело до суттєвих заторів на підземних платформах і скупчення пасажирів.

Наслідки для пасажирів: затори, тиснява і нерви

Після оголошення відбою тривоги (приблизно о 8:22) станції знову відкрили для пасажирів. Проте це не вирішило ситуацію миттєво. Потяги намагались повернутися до стандартного графіка, однак пасажирів на платформах накопичилося надто багато. Про це повідомляє "Вечірній Київ".

У години пік навіть кількахвилинна затримка створює критичне навантаження на систему. А тут — майже година без руху на частині ліній. На ключових станціях — «Лісова», «Дарниця», «Святошин», «Берестейська», «Позняки» — утворились черги, людям доводилося чекати кілька поїздів поспіль, щоб потрапити всередину.

Чому зупиняється метро під час тривоги

Згідно з чинними протоколами безпеки, наземні ділянки київського метрополітену припиняють рух під час повітряної тривоги. Це стосується, зокрема, таких ділянок:

  • Червона гілка: між станціями «Лісова» – «Дарниця»
  • Зелена гілка: ділянка через Дарницький міст — «Славутич», «Осокорки», «Позняки», «Харківська» та ін.

Метро вважається найнадійнішим укриттям у місті, однак лише підземні станції виконують цю функцію. Наземні ж — через відкриту архітектуру — не захищають пасажирів від ударної хвилі або уламків.