Ревізія від ЮНЕСКО: міжнародні експерти перевіряють забудову біля Софії та стан Лаври після обстрілів

У центрі столиці зараз працюють не туристи й не реставратори - до Києва прибула моніторингова місія ЮНЕСКО/ICOMOS. Її завдання максимально практичне: подивитися, в якому стані перебувають головні пам’ятки світової спадщини, і чесно сказати Україні, що робити далі, аби їх не втратити.

Фактично йдеться про дві точки, без яких неможливо уявити місто - Софія Київська та Києво-Печерська лавра. Саме вони входять до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а отже їх стан - вже не тільки внутрішня справа Києва, а питання міжнародних зобов’язань.

Що саме перевіряють

Місія не обмежується оглядом фресок і стін. Вони аналізують весь «організм» історичного центру: як місто будує, як ремонтує, як реагує на ризики і чи здатне захистити пам’ятки під час війни.

Під час робочих зустрічей разом із Міністерством культури та міською владою експерти:

• оцінюють стан збереження Софійського собору, монастирських споруд і Лаври
• готують план дій на випадок надзвичайних ситуацій
• перевіряють правила забудови в охоронних зонах
• аналізують українське законодавство про охорону культурної спадщини

Окремо провели огляд буферної зони навколо Софії. Це той самий простір історичного центру, який охоплює значну частину Старого Києва - від Володимирської гірки і Пейзажної алеї до Майдану.

Де саме ходили експерти

Це не формальна поїздка з протоколами. Комісія буквально пройшлася місцями, про які кияни роками сперечаються.

Оглянули будівлю на Софіївській - Володимирській, якій нещодавно надали статус щойно виявленої пам’ятки, перевірили будинок на Гончара 17/23 (той самий, де пропонують демонтувати надбудовані поверхи), подивилися реставрацію «будинку зі зміями та каштанами» на Великій Житомирській і частину Пейзажної алеї.

По суті, міжнародні експерти зараз вирішують те, про що Київ сперечається вже два десятиліття: де закінчується розвиток міста і починається руйнування історичного середовища.

Чому місія приїхала саме зараз

Контекст очевидний - війна.
У червні 2025 року Софійський собор зазнав пошкоджень через російський обстріл. А в січні 2026-го були уражені корпуси Києво-Печерської лаври, зокрема вхід до Дальніх печер та Аннозачатіївська церква.

Саме після цього Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення направити експертів. Вони мають оцінити не лише шкоду, а і загальні ризики - від вибухових хвиль до хаотичної забудови.

У «Софії Київській» представили й нові підходи захисту: створення 3D-моделей пам’яток, цифрових архівів та сценаріїв реагування на надзвичайні ситуації. Фактично місто переходить до формату «цифрового дубля» історичних об’єктів - на випадок найгірших сценаріїв.

Чому це важливо для киян

Буферна зона Софії - це не абстракція з документів ЮНЕСКО. Це простір, де ми щодня п’ємо каву, гуляємо з дітьми і показуємо місто друзям: Володимирська, Андріївський пагорб, схили Дніпра, Майдан.

І якщо експерти визнають, що пам’ятки перебувають під загрозою, наслідки будуть реальними: від заборон на нову забудову в центрі до міжнародного контролю за будь-якими реконструкціями.

Інакше кажучи, зараз вирішується не тільки доля стародавніх мурів. Вирішується, яким залишиться Київ - історичним містом Європи чи просто великим мегаполісом із красивими фотографіями в архівах.