Київська область поступово повертається до мирного життя, проте спадщина війни залишається під ногами. Від початку повномасштабного вторгнення росії сапери ДСНС очистили понад 38,6 тисячі гектарів територій Київщини та знешкодили 90 718 вибухонебезпечних предметів. Ці цифри вражають, але водночас нагадують: навіть одна знахідка може коштувати життя.
Що означають ці цифри насправді
За даними рятувальників, розмінування охопило землі, якими люди користуються щодня:
- понад 8 486 га сільськогосподарських угідь;
- 411 га лісових масивів;
- поля, узбіччя доріг, лісосмуги, приватні ділянки.
Лише за кількістю знешкоджених боєприпасів — понад 90 тисяч — можна уявити масштаб загрози. Це міни, артилерійські снаряди, авіаційні елементи, касетні залишки. Частина з них пролежала в землі місяцями, а іноді й роками.
Показово, що ще восени 2025 року офіційно повідомляли про 38,5 тис. га очищених територій. Сьогодні цифра зросла — робота триває щодня, без пафосу, але з реальним результатом.
Де ризик залишається найвищим
Сапери ДСНС працюють насамперед там, де небезпека для цивільних найбільша:
- ліси та лісосмуги, де гуляють люди і збирають дрова;
- поля, де відновлюються сезонні сільськогосподарські роботи;
- приватні подвір’я та городи;
- узбіччя доріг і під’їзні шляхи.
Саме в таких місцях найчастіше знаходять нерозірвані боєприпаси. І саме там люди схильні втрачати пильність — «тут же вже ходили», «нічого не було». Війна не прощає таких припущень.
Чіткий алгоритм дій: що робити, якщо знайшли підозрілий предмет
ДСНС наголошує: правильна поведінка цивільних рятує життя — і не лише власне.
Якщо побачили підозрілий предмет:
- негайно відійдіть на безпечну відстань;
- не наближайтесь і не торкайтесь;
- позначте місце (стрічкою, гілкою, підручними засобами);
- попередьте інших, особливо дітей;
- зателефонуйте 101 або 102 і повідомте про знахідку.
Цей алгоритм простий, але критично важливий.
Чого не можна робити категорично
Рятувальники повторюють це постійно — і не дарма:
- не переносити предмет;
- не розбирати;
- не намагатися «знешкодити» самостійно;
- не фотографувати зблизька для соцмереж.
Навіть уламок, який виглядає «безпечним», може містити детонатор або вибухову речовину.
Чому це питання не лише для Київщини
Розмінування — це не статистика у зведеннях. Це умова нормального життя:
- для фермерів, які виходять у поле;
- для дітей, які гуляють біля дому;
- для родин, що йдуть лісовою стежкою;
- для водіїв на сільських дорогах.
Зима, весняні польові роботи, будівництво, прогулянки — усе це збільшує ризик випадкових знахідок. Тому обережність має стати новою звичкою.
Понад 38,6 тисячі гектарів очищено — це величезна робота і привід для вдячності саперам. Але Київщина ще не повністю безпечна. Війна залишила сліди, які не видно неозброєним оком.
Знання простих правил і відповідальна поведінка — це внесок кожного в спільну безпеку. Бо розмінування — справа фахівців, а обережність — обов’язок усіх.
На Фастівщині виявили незаконне захоронення відходів біля озера Крючок
День донора в Бучі: десятки людей здали кров для лікарень
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі