З приходом весняного тепла мешканці Київщини традиційно беруться за прибирання прибудинкових територій. Але разом із граблями в хід часто йде сірник. Попри численні застереження, люди продовжують палити суху траву та листя, не усвідомлюючи, що це шкодить не лише екології, а й здоров’ю. Та головне — це незаконно, і за такі дії передбачені серйозні штрафи або навіть кримінальна відповідальність.
Чому спалювання небезпечне?
За словами директора Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександра Возного, головна проблема не в димі як такому, а в токсичних речовинах, які потрапляють у повітря внаслідок горіння:
- оксиди азоту,
- важкі метали,
- діоксини,
- канцерогенні сполуки бензапіренів,
- чадний газ.
Це не лише псує повітря, а й спричиняє загострення захворювань дихальних шляхів, алергії, навіть отруєння.
Наслідки для екосистем
Популярне міфічне уявлення про «покращення родючості» ґрунтів через спалювання — не має наукового підґрунтя. Навпаки:
- знищується ґрунтовий покрив;
- гинуть корисні мікроорганізми;
- руйнується природний баланс;
- гинуть дрібні тварини та комахи;
- виникає ризик масштабних пожеж.
Особливо це небезпечно під час воєнного стану, коли контроль над ситуацією ускладнений.
Які штрафи передбачені?
Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, за самовільне спалювання рослинності або її залишків:
- штраф для громадян — від 3 060 до 21 420 грн;
- у межах природного заповідного фонду — від 6 120 до 30 600 грн.
Але це ще не все. Якщо ваш вогонь пошкодив чи знищив об'єкти рослинного світу, штраф становитиме:
- від 91 800 до 153 000 грн,
- або обмеження волі до 5 років.
А у випадках, коли підпал розцінюється як диверсія (зокрема в умовах воєнного стану) — передбачене довічне ув'язнення з конфіскацією майна (стаття 113 ККУ).
Як утилізувати рослинні залишки без шкоди?
Фахівці радять екологічно безпечні альтернативи:
- Компостування — природне перетворення листя та трави у поживне добриво;
- Мульчування — накриття ґрунту рослинними залишками для збереження вологи та боротьби з бур’янами;
- Використання комунальних пунктів прийому зелених відходів у районі проживання.
Ці методи не лише зберігають природу, а й допомагають зробити ваше господарство більш енергоефективним і самодостатнім.
Що робити, якщо ви стали свідком підпалу?
- Не зволікайте — дзвоніть 102 або 101;
- За можливості — зафіксуйте правопорушення (фото/відео);
- Повідомте місцеву екологічну інспекцію;
- Попередьте сусідів, особливо якщо є ризик поширення вогню.
Спалювання листя — це не «невинне прибирання», а небезпечне порушення, за яке доведеться відповідати. У часи, коли країна бореться за виживання, відповідальність кожного — не лише на фронті, а й у щоденних діях.
Залишаймо листя для компосту, а не для диму. Збережімо повітря чистим, довкілля — живим, а гаманець — цілим.
Кияни критикують перезапуск Бессарабського ринку у форматі фудпростору
У Києві розкрито масштабну корупційну схему у програмі «Турбота»: привласнили майже 60 мільйонів
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці