На київському Виноградарі розгорівся гострий конфлікт, у якому зіткнулися дві принципові цінності: право на безбар’єрність та безпека мешканців будинку. На вулиці Данченка спроба встановити підйомник для людей з інвалідністю біля входу до нової аптеки перетворилася на справжнє протистояння з погрозами, скаргами до поліції та обіцянками «замурувати двері». Ситуація стала патовою, адже кожна зі сторін має свої аргументи, які наразі не вкладаються у спільний компроміс.
Ліцензія проти пожежного виходу: позиція власниці та аптеки
Маріана Адамська, власниця приміщення, яке орендує аптека, опинилася в епіцентрі подій. За її словами, встановлення підйомника — це не забаганка, а жорстка вимога законодавства. Без забезпечення інклюзивного доступу заклад просто не отримає ліцензію на роботу. Аптека вже підготувала проєкт, який пройшов експертизу та отримав усі необхідні погодження. Документи підтверджують: конструкція відповідає нормам ДБН та пожежної безпеки.
Проте реальність виявилася складнішою за папери. Під час останніх спроб розпочати монтаж мешканці будинку фізично блокували роботи. Власниця приміщення заявляє про агресивну поведінку: у неї намагалися вирвати телефон, а в будинкових чатах почали лунати погрози встановити бетонну плиту перед її входом. ЖЕК у цій ситуації обрав позицію «моя хата скраю», повністю відсторонившись від врегулювання конфлікту, що лише підігріло емоції учасників.
Другий бік конфлікту: чи справді підйомник блокує евакуацію
Попри те, що ситуація збоку виглядає як «боротьба проти людей з інвалідністю», частина мешканців та коментаторів у мережі наводять інший аргумент. Основна претензія полягає не в наявності підйомника як такого, а в його невдалому проєктуванні. Опоненти стверджують, що запланована конструкція фактично «з’їдає» половину ширини сходів, які є пожежним виходом із будинку.
Мешканці побоюються, що у разі надзвичайної ситуації підйомник стане смертельною пасткою, перешкоджаючи швидкій евакуації людей із верхніх поверхів. На їхню думку, власникам приміщення та аптеці варто не йти на конфлікт, а переглянути проєкт — наприклад, змінити тип підйомника на більш компактний або змінити місце його розташування, щоб зберегти нормативну ширину сходів. Наразі ж справа перейшла у юридичну площину: поліція зафіксувала заяви про погрози, а мешканці продовжують писати скарги в усі можливі інстанції.
Пошук компромісу в інклюзивному місті
Цей випадок на Данченка підсвітив системну проблему Києва: як адаптувати старі та нові будинки до потреб інклюзії, не порушуючи при цьому правил безпеки інших мешканців. Поки одна сторона апелює до закону про безбар’єрність, а інша — до пожежних норм, стає зрозуміло, що без професійного медіатора та, можливо, технічного перегляду проєкту конфлікт лише заглиблюватиметься. Це важливий прецедент для всієї столиці, де право на доступне середовище часто стикається з обмеженим простором житлового фонду.
До Києва йде довгоочікуване потепління, але люті морози ще нагадають про себе
ЖЕК ігнорує заявки? 100 дзвінків на день та інші реальні способи змусити комунальників увімкнути опалення