У Києві мешканці заблокували встановлення підйомника для людей з інвалідністю — у чому справжня причина?

На київському Виноградарі розгорівся гострий конфлікт, у якому зіткнулися дві принципові цінності: право на безбар’єрність та безпека мешканців будинку. На вулиці Данченка спроба встановити підйомник для людей з інвалідністю біля входу до нової аптеки перетворилася на справжнє протистояння з погрозами, скаргами до поліції та обіцянками «замурувати двері». Ситуація стала патовою, адже кожна зі сторін має свої аргументи, які наразі не вкладаються у спільний компроміс.

Ліцензія проти пожежного виходу: позиція власниці та аптеки

Маріана Адамська, власниця приміщення, яке орендує аптека, опинилася в епіцентрі подій. За її словами, встановлення підйомника — це не забаганка, а жорстка вимога законодавства. Без забезпечення інклюзивного доступу заклад просто не отримає ліцензію на роботу. Аптека вже підготувала проєкт, який пройшов експертизу та отримав усі необхідні погодження. Документи підтверджують: конструкція відповідає нормам ДБН та пожежної безпеки.

Проте реальність виявилася складнішою за папери. Під час останніх спроб розпочати монтаж мешканці будинку фізично блокували роботи. Власниця приміщення заявляє про агресивну поведінку: у неї намагалися вирвати телефон, а в будинкових чатах почали лунати погрози встановити бетонну плиту перед її входом. ЖЕК у цій ситуації обрав позицію «моя хата скраю», повністю відсторонившись від врегулювання конфлікту, що лише підігріло емоції учасників.

Другий бік конфлікту: чи справді підйомник блокує евакуацію

Попри те, що ситуація збоку виглядає як «боротьба проти людей з інвалідністю», частина мешканців та коментаторів у мережі наводять інший аргумент. Основна претензія полягає не в наявності підйомника як такого, а в його невдалому проєктуванні. Опоненти стверджують, що запланована конструкція фактично «з’їдає» половину ширини сходів, які є пожежним виходом із будинку.

Мешканці побоюються, що у разі надзвичайної ситуації підйомник стане смертельною пасткою, перешкоджаючи швидкій евакуації людей із верхніх поверхів. На їхню думку, власникам приміщення та аптеці варто не йти на конфлікт, а переглянути проєкт — наприклад, змінити тип підйомника на більш компактний або змінити місце його розташування, щоб зберегти нормативну ширину сходів. Наразі ж справа перейшла у юридичну площину: поліція зафіксувала заяви про погрози, а мешканці продовжують писати скарги в усі можливі інстанції.

Пошук компромісу в інклюзивному місті

Цей випадок на Данченка підсвітив системну проблему Києва: як адаптувати старі та нові будинки до потреб інклюзії, не порушуючи при цьому правил безпеки інших мешканців. Поки одна сторона апелює до закону про безбар’єрність, а інша — до пожежних норм, стає зрозуміло, що без професійного медіатора та, можливо, технічного перегляду проєкту конфлікт лише заглиблюватиметься. Це важливий прецедент для всієї столиці, де право на доступне середовище часто стикається з обмеженим простором житлового фонду.