Собаки, що лікують серця: у Києві провели пет-терапію для студентів Маріупольського університету

У Києві відбувся особливий захід для студентів Маріупольського державного університету — поліцейські кінологи та психологи разом зі службовими собаками провели сесію пет-терапії, спрямовану на підтримку ментального здоров’я молоді. Подія стала прикладом того, як прості, на перший погляд, речі — теплий контакт і жива присутність тварин — можуть мати глибокий терапевтичний ефект.

Захід реалізували в межах національної програми ментального здоров’я «Ти як?», що впроваджується за ініціативи Першої леді України Олени Зеленської.

Університет як простір спокою

На кілька годин фронт-офіс університету перетворився на місце емоційного відновлення. Без офіційних промов і напруги студенти знайомилися з чотирилапими помічниками столичної поліції, спостерігали за їхньою роботою та просто проводили час у спокійній, безпечній атмосфері.

Контакт із собаками — погладжування, спільні вправи, спостереження за поведінкою — допомагав знизити рівень тривожності, розслабитися й відволіктися від постійного напруження, яке стало фоном життя під час війни.

Як працює пет-терапія

Фахівці пояснили, що пет-терапія — це не розвага, а повноцінний психологічний інструмент. Спілкування з тваринами:

• знижує рівень стресу;
• стабілізує емоційний стан;
• допомагає відновити відчуття безпеки;
• полегшує комунікацію для людей, які пережили травматичний досвід.

Представники Української асоціації пет-терапії та Капеланського патруля поділилися прикладами реальних історій, коли тварини допомагали людям повернутися до нормального життя після втрат, обстрілів і вимушеного переселення.

Досвід поліції Києва

Психологи та кінологи поліції Києва показали вправи, які вони регулярно застосовують у роботі з дітьми й дорослими, що пережили сильний стрес. Службові собаки, які зазвичай асоціюються з напруженою роботою правоохоронців, цього дня виконували іншу місію — бути джерелом спокою та підтримки.

Це ще раз продемонструвало, що взаємодія поліції з громадою може мати не лише безпековий, а й глибоко гуманний вимір.

Особиста історія, яка не залишила байдужих

Особливо зворушливим моментом стала розповідь Анара Джафарова, колишнього військовополоненого. Він поділився власним шляхом реабілітації та наголосив, що саме підтримка людей і контакт із тваринами відіграли важливу роль у його психологічному відновленні після полону.

Його слова стали живим підтвердженням того, що навіть у найскладніших станах тепло, довіра й турбота можуть стати точкою опори.

Чому такі заходи важливі саме зараз

Для Києва, який став домом для тисяч переселенців і студентів із прифронтових регіонів, подібні ініціативи мають особливе значення. Вони:

• допомагають молоді адаптуватися до життя в умовах війни;
• знижують рівень емоційного виснаження;
• формують культуру турботи про ментальне здоров’я.

Пет-терапія — це приклад того, як невеликі за формою, але щирі за змістом заходи здатні повертати людям відчуття нормальності й людяності. І саме таких практик у міському житті сьогодні потребують дедалі більше киян.