Софія Київська у 3D: Як цифрові технології зберігають культурну спадщину

Софія Київська у 3D: Як цифрові технології зберігають культурну спадщину України

В умовах війни та загрози руйнування українських архітектурних пам’яток і музейних експонатів, 3D-технології стають невід’ємним інструментом для їх збереження. На прикладі Софії Київської, одного з найвизначніших культурних символів країни, демонструємо, як оцифровують українську спадщину.

Софія Київська у 3D: новий погляд на історію

У листопаді 2024 року стартував проєкт "Хроніки Графіті. Історії зі стін Софії", де інтерактивний вебсайт представляє 3D-моделі написів зі стін Софійського собору. Ці графіті розкривають погляд стародавніх киян на освіту, релігію та соціум.

Серед експонатів:

• Розетка з вісьмома променями, що нагадує хрест із чотирьох точок.
• "Азбучна молитва" — середньовічний освітній символ.
• Знак князя Ізяслава Ярославича — зображення тризуба.
• Заклинач змій — чоловік, який перемагає зло, тримаючи змію за шию.

Для створення 3D-моделей застосовують лазерне сканування, фотограмметрію та RTI (Reflectance Transformation Imaging). Такі технології дозволяють зафіксувати найменші деталі, які зберігатимуться на серверах в Україні та Швеції.

Як працює Skeiron?

Львівська компанія Skeiron вже оцифрувала Софію Київську у 2022 році, використовуючи понад 800 позицій сканування для створення детальних 3D-моделей інтер’єру та екстер’єру собору. Цей проєкт реалізовано за підтримки Європейської асоціації архітекторів кафедральних соборів.

Skeiron також працює з Google Art and Culture, де представлені 3D-моделі понад 240 архітектурних об’єктів України, зокрема Національної опери України та Свято-Миколаївського собору.

Культурна спадщина в цифровому форматі

Не лише Софія Київська опинилася у центрі уваги. Вже навесні 2025 року стартує проєкт ARK III у Києво-Печерській лаврі. Мобільні лабораторії, обладнані сучасною технікою, дозволять оцифрувати пам’ятки з різних регіонів України.

Особливу увагу приділять реліквіям Маріуполя, таким як:

• 3D-модель драматичного театру.
• Роботи художника Архипа Куїнджі.
• Мозаїки та вітражі палацу культури "Макрохім".

Віртуальні галереї: збереження через інновації

Цифрова агенція Linza запустила віртуальний "Музей вкраденого мистецтва", де відвідувачі можуть досліджувати культурні об’єкти, знищені чи викрадені під час війни, як у відеогрі. У майбутньому планується додати пам’ятки з постраждалих регіонів України.

Майбутнє 3D-технологій у культурі

Оцифрування дає змогу зберегти спадщину для майбутніх поколінь навіть у разі фізичного руйнування пам’яток. Завдяки таким проєктам, як Skeiron, ARK III та Linza, українська культура знаходить нове життя у цифровому світі.

Це важливий крок до збереження історії, яка залишиться доступною для кожного, незалежно від географії чи часу.