Від метро до фасадів: соціальна реклама стала голосом воєнного Києва

Рекламні площини столиці давно перестали бути лише майданчиком для просування брендів чи нових житлових комплексів. Минулого року Київ реалізував 314 програм соціальної реклами, перетворивши вулиці та транспорт на канал стратегічної комунікації з містянами.

В умовах війни, коли інформаційний вакуум миттєво заповнюється фейками, така активність міста — це не про «красиві картинки», а про безпеку та психологічну стійкість громади.

Де ми бачили ці повідомлення

Охоплення вражає: понад 47 тисяч рекламних площин по всьому місту — від сітілайтів на Хрещатику до наклейок у вагонах метро. Влада зробила ставку на те, щоб «наздогнати» киянина скрізь:

• На вулицях: зовнішня реклама вздовж магістралей та у спальних районах.
• У підземці та трамваях: відеоролики в метрополітені та на швидкісних лініях показали понад 239 тисяч разів. Саме відеоформат дозволяє розповісти складніші історії та викликати емоційний відгук у пасажирів, які зазвичай проводять у дорозі мінімум 20–30 хвилин.

Більше ніж інформування: навіщо це місту

Начальниця Управління з питань реклами КМДА Оксана Поліщук підкреслює: у воєнних умовах соціальна реклама стала інструментом формування єдності. Коли ми бачимо на білбордах вдячність силам ППО чи правила поведінки під час повітряної тривоги, це створює відчуття спільного контексту та відповідальності.

Ключові завдання таких програм:

• Оперативність: швидке донесення правил безпеки.
• Психологічна підтримка: меседжі, що підтримують дух киян у складні періоди.
• Боротьба з дезінформацією: офіційні повідомлення на вулицях допомагають уникнути паніки.

Чому це важливо для нас із вами

314 програм за рік — це фактично по одному новому важливому повідомленню майже щодня. Для киян це сигнал: місто з ними на зв'язку. Рекламний простір, який раніше міг дратувати надмірною комерцією, тепер працює на соціальні цілі, допомагаючи кожному відчувати себе частиною великого та згуртованого організму.

Залучення такої кількості площин демонструє, що комунікація з громадою нарешті стала для столичної влади пріоритетом на рівні з іншими критичними сферами життя міста.