Спаржа замість малини: господарство на Київщині показало, як культура “ранніх грошей” змінює сезон

СТОВ «Дібрівка Агросервіс» (Київщина) вперше заклало плантацію спаржі торік — 2 гектари, і вже цієї весни підприємство отримало перший врожай. За словами керівника господарства Юрія Гончарука, культура показала себе як трудоємна, але економічно вмотивована: 1 гектар спаржі забезпечує роботою близько 4 людей.

Праця на спаржі

Для обробітку та збирання двох гектарів господарство залучає 7–8 працівників. Роботи включають:

• весняну просапку,
• щоденний збір пагонів у сезон.

Спаржа дає ранній доход, оскільки виходить на ринок у травні — як тільки прогрівається ґрунт. Порівняно з іншими культурами, це дозволяє аграріям отримати гроші у перші місяці сезону.

Порівняння з малиною

На полунично-малинових плантаціях трудові потреби зовсім інші:

• на 30 га малини до війни працювало 280–320 людей,
• нині — лише 60–70, причому здебільшого жінки та пенсіонери.

Перевага спаржі — рівномірна зайнятість людей

Працівники господарства мають роботу майже без пауз:

• у березні обрізають сад,
• у квітні — малину,
• у травні — збирають спаржу,
• далі повертаються до ягідника,
• потім — до саду на збір врожаю.

Такий цикл дозволяє уникати простоїв, що особливо важливо в умовах дефіциту робочої сили.

 спаржа — культура, яка не лише приносить ранній прибуток, а й формує стабільну зайнятість персоналу, оптимізуючи сезонні навантаження аграрного підприємства.