Старі вагони метро підуть з молотка: у Києві пояснили процедуру

Київський метрополітен поступово оновлює свій рухомий склад, і цей процес має чіткі технічні та юридичні правила. Вагони метро, як і будь-яка інша складна техніка, мають обмежений ресурс експлуатації, після вичерпання якого їх не можна безпечно використовувати для перевезення пасажирів.

Станом на кінець 2025 року парк столичної підземки налічує понад 830 вагонів. Із них чотири вагони вже виведені з експлуатації через повне вичерпання технічного ресурсу. Це підтверджено офіційними експертними висновками, повідомляють у КП «Київський метрополітен».

Які вагони списують і чому їх не ремонтують

Понад 40 років під землею

Мова йде про вагони, виготовлені у 1978–1980 роках, які:

• відпрацювали більше чотирьох десятиліть;
• мають середній пробіг близько 3,5 млн кілометрів;
• не відповідають сучасним вимогам безпеки через фізичний знос.

У комунальному підприємстві наголошують: капітальний ремонт таких вагонів неможливий. Причина — стан ключових несних елементів конструкції.

Ключова проблема — рама кузова

Рама кузова є базовим елементом, що безпосередньо впливає на безпеку руху. Під час експлуатації за її станом постійно спостерігають. Якщо фіксуються:

• граничні деформації;
• порушення геометрії;
• втома металу,

подальша експлуатація або ремонт стають неприйнятними з міркувань безпеки пасажирів і персоналу.

Продаж через аукціон: що відбувається до утилізації

Спроба знайти нового власника

Перед тим як різати вагони на металобрухт, метрополітен неодноразово виставляв їх на продаж через систему «Прозорро.Продажі». Йшлося про відкриті аукціони, доступні для всіх охочих.

Однак попиту не виявилося — покупців на такі вагони не знайшли. Саме після цього ухвалюється рішення про остаточну утилізацію.

Що утилізують, а що використовують повторно

Не все йде під різак

Важливий нюанс, про який часто не знають кияни: утилізації підлягає лише кузов вагона. Перед цим працівники метрополітену демонтують:

• підвагонне обладнання;
• елементи салону;
• обладнання кабіни машиніста.

Усі вузли й деталі проходять дефектацію. Те, що перебуває в належному технічному стані, використовують для ремонту інших вагонів, які ще залишаються в експлуатації.

Чому металобрухт — це не «марнотратство»

Раціональний і безпечний фінал

У КП «Київський метрополітен» підкреслюють: порізка вагонів на металобрухт — це не крайність, а логічне завершення їх життєвого циклу. Після утилізації:

• металеві конструкції передають на вторинну переробку;
• сировина знову використовується в промисловості, але вже в іншій формі;
• зменшується навантаження на довкілля.

Що це означає для пасажирів

Для мешканців Києва списання старих вагонів має чіткий практичний сенс:

• підвищення безпеки перевезень;
• поступове оновлення рухомого складу;
• зменшення ризику аварійних ситуацій.

Процес відбувається без різких змін у графіках руху та не впливає на щоденну роботу метро.

Списання й продаж старих вагонів київського метро — це технічно обґрунтований і прозорий процес, а не спонтанне рішення. Аукціони через «Прозорро», дефектація деталей і утилізація з подальшою переробкою — складові відповідального підходу до міської інфраструктури. Для киян це ще одне свідчення того, що підземка поступово, хоч і не швидко, але рухається до оновлення.