«Столиця може піти під воду»: у Київраді попереджають про критичний стан зливостоків

У Києві накопичилася масштабна проблема з безхазяйними або занедбаними зливостоками. Через них після сильних дощів у дворах та на вулицях щоразу утворюються «озера», які вже стали звичним явищем для багатьох районів столиці. Та, як наголошують у Київраді, ці локальні підтоплення можуть перерости у справжню техногенну загрозу.

Під час засідання робочої групи депутатка Київради Ганна Свириденко заявила, що ситуація досягла критичної межі й потребує негайного вирішення.

«Столиця може піти під воду»: чому проблема невідкладна

Значна частина дощових та зливних систем у Києві не перебуває на балансі жодної служби. Це означає, що:

• їх ніхто офіційно не обслуговує;
• вони не проходять планові огляди;
• не ремонтуються навіть після значних пошкоджень;
• залишаються «сірими зонами» між міськими та районними службами.

За словами Свириденко, у разі затягування з інвентаризацією та передачею таких об’єктів на баланс ризики будуть серйозними:

«Зволікання може мати важкі наслідки для всього Києва. Ми говоримо не про калюжі, а про реальну загрозу техногенної катастрофи».

Що мають зробити райони

Міські служби отримали чітке доручення:

• до середини лютого підготувати повний реєстр безбалансових зливостоків;
• залучити до збору даних ОСББ, ЖБК, місцевих активістів — тих, хто найкраще знає проблемні місця;
• передати зведені списки до Департаменту транспортної інфраструктури КМДА.

У подальшому ці об’єкти мають бути офіційно взяті на баланс, щоб місто могло ремонтувати й обслуговувати їх у належний спосіб.

Свириденко наголосила, що рішення Київради буде підготовлено навіть за неповної інформації:

«Прийматимемо на баланс наявні дані, а вже потім доповнюватимемо і коригуватимемо список. Часу більше немає».

Чим загрожують «нічийні» зливостоки столиці

Проблема має декілька серйозних вимірів:

1. Підтоплення дворів і вулиць

Через забиті або зруйновані зливові системи вода не відводиться — вона накопичується й руйнує дорожнє покриття, фундамент будинків і мережі.

2. Перевантаження колекторів

У період злив система водовідведення може не витримати й заповнитись до критичного рівня.

3. Ризик техногенної аварії

Якщо кілька проблемних зон «зійдуться» в один період інтенсивних опадів, Київ може отримати великі площі затоплення — від приватних дворів до магістральних вулиць.

Публічна відповідальність і контроль

Депутатка Київради заявила, що служби нестимуть публічну відповідальність за зволікання:

«Коли кияни знову запитають мене, чому вони живуть серед озер, я називатиму прізвища тих, хто не виконав доручення. Можете купувати гумові чоботи — вони знадобляться, щоб вручати їх розлюченим мешканцям».

Що це означає для киян

Якщо міські служби вчасно завершать інвентаризацію й передадуть зливостоки на баланс, місто отримає можливість:

• розпочати планові та аварійні ремонти;
• прочищати мережі системно, а не точково;
• запобігти масштабним підтопленням;
• зменшити руйнування асфальту та прибудинкових територій.

Для столиці, де інфраструктура працює під великим навантаженням і в умовах воєнного періоду, це питання не комфорту — а безпеки.