Ткаченко звинуватив мерію у зриві закупівель мобільних укриттів: “Це бомба, підкладена під райони”

Попри ухвалене рішення Київради та виділення 1,5 млрд грн на закупівлю мобільних укриттів, реалізація однієї з ключових програм цивільного захисту столиці знову зупинилася. Очільник Київської міської військової адміністрації (КМВА) Тимур Ткаченко публічно звинуватив Київську міську державну адміністрацію (КМДА) у свідомому блокуванні процесу.

Йдеться про ситуацію, коли відповідальність за закупівлю укриттів передано районним державним адміністраціям (РДА), які, за словами Ткаченка, не мають ані бюджету, ані фахівців, ані повноважень для таких процедур.

«Це бомба, підкладена під райони. РДА не мають спеціалістів у сфері закупівель і не володіють будівельною експертизою. Вони не можуть проводити тендери на складні інженерні споруди — це створює бюрократичні пастки, що зривають проєкт», — заявив Ткаченко.

Політичний розворот Кличка і “пастка відповідальності”

Ще на початку жовтня мер Києва Віталій Кличко несподівано змінив позицію щодо мобільних укриттів. Після кількох років заперечень через нібито законодавчі перепони міський голова заявив, що встановлення укриттів тепер дозволене і стане пріоритетом міста.

9 жовтня Київрада нарешті затвердила програму закупівлі 500 мобільних укриттів, перші з яких планували встановити до кінця року. Проте замість централізованого підходу виконання переклали на районні адміністрації, які фактично підпорядковуються військовій адміністрації, але фінансово залежать від мерії.

Така “подвійна підпорядкованість” перетворилася на замкнене коло:

•  гроші виділені, але РДА не мають доступу до них;
• рішення ухвалені, але виконати їх нікому;
• терміни визначені, але тендери навіть не розпочаті.

«Мерія переклала відповідальність на структури, які не можуть діяти самостійно. Це свідоме гальмування процесу», — наголосив керівник КМВА.

Сім тисяч укриттів — і жодного нового

За даними профільного департаменту КМДА, Києву бракує понад 7 тисяч захисних споруд — від капітальних сховищ до протирадіаційних укриттів. Ці дані подали ще влітку 2025 року, коли місто лише починало формувати єдину програму цивільного захисту.

Планувалося, що мобільні укриття розмістять у місцях масового скупчення людей — біля зупинок, парків, лікарень, шкіл. Вони мали б стати першим рівнем безпеки у разі повітряних атак. Але сьогодні, наприкінці жовтня, у столиці немає жодного встановленого укриття.

РДА не можуть оголосити тендери без рішень Київради, яка протягом року збиралася лише кілька разів. У результаті — бюрократичний параліч, який зводить нанівець навіть ухвалені програми.

Чому ця ситуація небезпечна для киян

В умовах, коли російські обстріли тривають, а кількість атак по Києву зростає, кожна затримка у встановленні укриттів — це потенційна загроза життю людей.
Мобільні укриття могли б стати швидким рішенням для районів, де немає стаціонарних сховищ.

Для жителів столиці це означає, що:

• безпечних зон у публічних місцях залишається критично мало;
• темпи облаштування укриттів не відповідають темпам загрози;
• фінансові й адміністративні суперечки між мерією та КМВА напряму впливають на безпеку звичайних киян.

«Формально питання розблоковане, гроші виділені, але реально — нічого не зроблено», — резюмує Ткаченко.

Що далі

Якщо ситуація не зміниться найближчим часом, Київ ризикує зайти у зиму без оновленої системи цивільного захисту. Укриття, які могли б бути встановлені ще до кінця року, залишаються лише у планах.

Експерти з безпеки наголошують: місту необхідно або централізувати закупівлі через спеціалізовані підрозділи, або створити єдиний координаційний штаб між КМДА та КМВА. Інакше гроші так і залишаться на рахунках, а кияни — без захисту.

Для киян: у ситуації, коли безпека залежить не лише від ЗСУ, а й від ефективності міських управлінців, важливо вимагати прозорості та результатів. Бо у місті, де звучать сирени щодня, кожен день без укриттів — це не політика, а питання життя.