Торговельний центр замість зеленої зони: як Київ втрачає землю без згоди громади

Чергова забудова у Святошинському районі викликає питання до влади і законності рішень

Київ продовжує стрімко втрачати зелені зони, поступаючись простором черговим комерційним проєктам. Під прикриттям слів про розвиток, інвестиції та наповнення бюджету столиця дедалі частіше прощається з вільними ділянками — без відкритих конкурсів і реального діалогу з громадою. Один із показових прикладів — ситуація у Святошинському районі, де на місці зеленої зони планують звести торговельно-розважальний комплекс.

Ділянка біля кладовища: що саме вирішила Київрада

У центрі скандалу — земельна ділянка площею 1,2568 гектара на Кільцевій дорозі. Вона межує зі Святошинським кладовищем і санітарно-захисною зеленою зоною. За логікою містобудування та екологічними нормами, такі території мають обмеження на інтенсивну забудову.

Попри це, Київська міська рада ухвалила рішення передати землю під будівництво торговельно-розважального комплексу. Фактично йдеться про зміну функціонального призначення ділянки всупереч її розташуванню та суспільному інтересу.

Без аукціону і без конкуренції

Орендарем землі визначено ТОВ «Реконіс». Передача ділянки відбулася без проведення земельних торгів, що автоматично позбавило місто можливості отримати ринкову плату за користування землею.

Що це означає для Києва:

• бюджет втрачає потенційні надходження;
• створюються привілейовані умови для окремих компаній;
• громада усувається від процесу ухвалення рішень.

Такий підхід давно став типовим для столичних земельних рішень і дедалі більше нагадує системну схему, а не поодинокий випадок.

Судові рішення і п’ять мільйонів боргу

Додаткові питання викликає історія користування цією землею. Згідно з судовими рішеннями, компанія роками використовувала ділянку без належно оформленого договору оренди.

Лише через суд місто змогло домогтися стягнення понад 5 мільйонів гривень безпідставно збережених коштів. Фактично йдеться про користування комунальною землею без оплати — з мінімальними наслідками для бізнесу.

Бізнес-зв’язки та політичний шлейф

ТОВ «Реконіс» не є самостійним гравцем. Компанія входить до групи пов’язаних структур, серед яких:

• ПП «Мірта-Т»;
• ТОВ «Фірма Спецторг»;
• ТОВ «Іст-Вест Фінанс».

Ці бізнес-зв’язки ведуть до орбіти колишніх представників забороненої партії ОПЗЖ, зокрема народного депутата Сергія Льовочкіна. У такій конфігурації забудова виглядає не випадковим проєктом, а частиною системного перерозподілу київської землі на користь наближених структур.

Роль міської влади: мовчазна згода

Реалізація подібних рішень була б неможливою без участі міської влади. За каденції Віталія Кличка Київ дедалі частіше стає майданчиком для девелоперських груп, які отримують доступ до привабливих ділянок:

• без конкурентних процедур;
• без повноцінних громадських обговорень;
• без реальної оцінки екологічних наслідків.

Департамент земельних ресурсів як ключова ланка

Особливу роль у легалізації таких рішень відіграє Департамент земельних ресурсів КМДА. Саме через нього проходять документи, які дозволяють:

• ігнорувати санітарно-захисні зони;
• обходити містобудівні обмеження;
• узаконювати забудову в чутливих для міста місцях.

Підписи посадовців фактично відкривають шлях будівництву навіть там, де йдеться про екологічну безпеку та якість життя мешканців.

Наслідки для киян: бетон замість повітря

У підсумку комунальна земля перетворюється на ресурс для обраних, а інтереси громади — на формальність. Місто втрачає:

• зелені зони;
• екологічну рівновагу;
• простір для розвитку районів без комерційного тиску.

Святошинський кейс — ще одне нагадування, що питання землі в Києві давно перестало бути суто містобудівним. Це питання відповідальності, прозорості та права містян впливати на те, яким буде їхнє місто завтра.