Тричі спалена в центрі Києва: кому заважає садиба Сидорова на Ярославовому Валу

8 грудня в самому серці Києва — на Ярославовому Валу, 21-Д — знову спалахнула пожежа в закинутій історичній будівлі. Для міста це вже майже буденна новина, але для цієї адреси — третя пожежа за рік. Будинок, відомий як садиба Йосипа Сидорова, щоразу горить без жертв, але з одним і тим самим результатом: ще більші руйнування.

Випадковість? У центрі столиці, поруч із метро «Золоті ворота», на землі, яка коштує мільйони доларів, у це вже мало хто вірить.

Чим унікальна садиба Сидорова

Садибу збудували 1900 року. Це одна з небагатьох одноповерхових будівель старого Києва, які дожили до наших днів у цьому районі.

Колись тут були:

• ліпнина та печі;
• комин;
• флігелі й господарські споруди;
• цілий ансамбль міської садиби початку ХХ століття.

Після націоналізації будівлю використовували під пошту та райвиконком, у 2010-х — під офіси. А з 2019 року садиба стоїть пусткою. Саме з цього моменту почалася її деградація — і пожежі.

Земля дорожча за історію

За словами пам’яткоохоронця Дмитро Перов, проблема не в будівлі, а в землі під нею.

• ділянка має цільове призначення — житлова забудова;
• разом із будинком вона виставлена на продаж;
• у комплекті — готовий проєкт двосекційного 9-поверхового ЖК з підземним паркінгом;
• ціна питання — 2,3 млн доларів США.

Для центру Києва це зрозумілий інвестиційний інтерес. Але є нюанс.

Буферна зона ЮНЕСКО: будувати не можна

Садиба розташована в охоронному ареалі Софія Київська, який входить до списку ЮНЕСКО.

У цій зоні нове будівництво заборонене. Саме тому девелоперська логіка змінюється: не «будівництво», а «реконструкція».

Втім, як зазначає Дмитро Перов, на оприлюднених візуалізаціях від старої садиби:

• не залишається нічого, крім умовного контуру;
• підземний паркінг фактично унеможливлює збереження навіть фундаменту.

Формально — реконструкція. Фактично — повне знищення історичного об’єкта.

Дозволи від міста: як це стало можливим

Ще у 2019 році Київська міська державна адміністрація через Департамент містобудування та архітектури видала містобудівні умови та обмеження, які допускають забудову висотою до 27 метрів — тобто ті самі 9 поверхів.

Саме цей документ сьогодні й відкриває шлях для інвестора, попри охоронний статус території.

Пожежі як інструмент «зачистки»

Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом останньої пожежі. Але практика Києва показує:
справи про займання історичних будівель майже ніколи не доходять до реальних вироків.

За словами Перова, лише за останній місяць у столиці сталося дев’ять пожеж у старих будинках. Сценарій повторюється:

1. будівля роками стоїть без охорони;
2. починаються пожежі;
3. об’єкт визнають аварійним;
4. «питання зносу» вирішується швидко.

Найгірше — садиба без охоронного статусу

Попри історичну цінність, садиба Сидорова досі не має офіційного статусу пам’ятки. Пам’яткоохоронці зараз намагаються знайти архівні документи, щоб подати їх до Департамент охорони культурної спадщини КМДА.

Але час працює не на них. Кожна пожежа зменшує шанси врятувати будівлю.

Чому це важливо саме для Києва

Ярославів Вал — не просто вулиця. Це:

• історичне обличчя міста;
• туристичний маршрут;
• частина буферної зони світової спадщини.

Втрата садиби Сидорова — це ще один крок до «новобудовного центру» без пам’яті, де історію поступово витісняють паркінги й девелоперські рендери.

Садибу Сидорова не знищує час. Її знищує інвестиційний тиск, прикритий словами «реконструкція» і підсилений пожежами.

Питання вже не лише в одній будівлі.
Питання в тому, чи здатен Київ захистити себе від повзучого стирання власної історії — поки вона ще є на мапі міста.