Ціни зростають повільніше, але гаманець відчуває: що відбувається з продуктами у Києві наприкінці 2025 року

Наприкінці 2025 року споживчі ціни в Україні зросли на 0,4% за місяць, а річна інфляція сповільнилася до 9,3%. Формально це позитивний сигнал для економіки, однак для мешканців Києва ці цифри виглядають інакше — вони щодня стикаються з дорожчими продуктами в супермаркетах і на ринках.

Столиця традиційно реагує на інфляційні процеси швидше за регіони: ціни тут вищі, а коливання — відчутніші.

Продукти, які найбільше подорожчали у київських магазинах

У листопаді–грудні найбільше зростання цін у Києві спостерігалося саме в продуктовому кошику. Загалом продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали майже на 1% за місяць.

Найпомітніше це відчули кияни на таких позиціях:

• яйця — різке зростання, понад 12%, що особливо б’є по сімейному бюджету;
• овочі — сезонний фактор і логістика дали відчутне подорожчання;
• хліб і зернові продукти — стабільне, але невпинне зростання;
• молоко, масло, сири, кисломолочна продукція — ціни повзуть угору;
• яловичина та риба — дорожчі як у супермаркетах, так і на ринках.

Для Києва це означає: стандартний продуктовий кошик наприкінці року став дорожчим, навіть попри загальне «уповільнення» інфляції.

Що в Києві подешевшало

Є і винятки, які частково пом’якшують ситуацію:

• фрукти;
• цукор;
• м’ясо птиці;
• свинина;
• рис.

Втім, у столичних магазинах зниження цін часто менш помітне, ніж у середньому по країні — через оренду, логістику та вищі операційні витрати бізнесу.

Чому Київ відчуває інфляцію гостріше

Для столиці інфляційні процеси мають свої особливості:

• вищий рівень споживання;
• більша частка імпортних продуктів;
• дорожча логістика й оренда торгових площ;
• попит, який залишається високим навіть за зростання цін.

Навіть незначне місячне зростання на папері для киян перетворюється на помітне подорожчання щоденних покупок.

Що це означає для родинного бюджету киян

Попри уповільнення річної інфляції, кінець 2025 року для киян проходить у режимі економії:

• люди частіше порівнюють ціни між магазинами;
• зростає попит на акції та власні торгові марки;
• сім’ї скорочують витрати на «необов’язкові» продукти.

Особливо чутливо реагують пенсіонери та родини з дітьми, для яких продукти харчування займають значну частку витрат.

Чого чекати далі

Економісти прогнозують, що темпи зростання цін можуть залишатися помірними, однак стабільності це не гарантує. Для Києва ризики залишаються вищими через:

• енергетичні виклики;
• коливання курсу;
• сезонні фактори взимку та навесні.

Отже, навіть за відносно «спокійних» інфляційних показників столичний гаманець і далі перебуває під тиском, а контроль за щоденними витратами залишається необхідністю для більшості киян.