Туберкульоз відступає: у Києві захворюваність впала на 27%, але небезпека лишається

У столиці України зафіксували суттєве зниження рівня захворюваності на туберкульоз. За підсумками 2025 року показник зменшився більш ніж на 27%, що свідчить про ефективність системної роботи медиків та міської влади. Водночас фахівці наголошують: попри позитивну динаміку, ключовим викликом залишається раннє виявлення хвороби.

Як змінилася ситуація з туберкульозом у Києві

Як повідомили у Департаменті охорони здоров’я КМДА, у столиці також зафіксовано:

• зниження захворюваності серед дітей;
• скорочення рівня ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ;
• високий рівень охоплення скринінгом населення.

Зокрема, близько 95% мешканців проходять обстеження на латентну туберкульозну інфекцію. Серед дорослих цей показник сягає майже 98%, а серед дітей перевищує 90%. Крім того, у групах ризику забезпечено 98% охоплення рентгенологічною діагностикою.

Чому проблема ще не вирішена

Попри позитивні тенденції, рівень смертності від туберкульозу залишається стабільним. Це означає, що багато випадків захворювання виявляють уже на пізніх стадіях.

Фахівці наголошують, що нерівномірність показників між медичними закладами та недостатня увага до формування груп ризику ускладнюють боротьбу з хворобою. Особливо це стосується людей віком 60+, які становлять значну частину пацієнтів.

Окремою проблемою залишається рівень вакцинації БЦЖ, який поки не досягає цільових показників.

Нові підходи до лікування: швидше та ефективніше

У Києві активно впроваджують сучасні підходи до лікування туберкульозу, зокрема:

• амбулаторне лікування з першого дня встановлення діагнозу;
• скорочення тривалості терапії;
• пацієнт-орієнтований підхід;
• соціальний супровід хворих.

Наразі 78,2% пацієнтів розпочинають лікування одразу амбулаторно — це найвищий показник в Україні. Такий формат дозволяє людям отримувати допомогу в комфортних умовах і підвищує ефективність терапії.

Як зазначають медики, сучасні схеми лікування дають змогу скоротити його тривалість до 4–6 місяців для чутливих форм і до 6–9 місяців — для резистентних.

Які виклики залишаються

Серед головних проблем, які потребують вирішення:

• необхідність посилення ранньої діагностики;
• розширення сучасних молекулярно-генетичних методів обстеження;
• покращення планування скринінгу на рівні первинної медицини;
• підвищення рівня вакцинації.

Фахівці також наголошують на важливості інфекційного контролю у медзакладах — як для пацієнтів, так і для самих лікарів.

Київ демонструє позитивні результати у боротьбі з туберкульозом, впроваджуючи сучасні підходи до діагностики та лікування. Однак для остаточного подолання хвороби необхідно зосередитися на ранньому виявленні, вакцинації та рівномірному доступі до медичних послуг.

У медичній спільноті підкреслюють: результат майбутніх років залежить від системної роботи вже сьогодні.