У Києві правоохоронці викрили власника та генерального директора приватного підприємства, які привласнили тютюнову продукцію на суму понад 128 мільйонів гривень, використавши банківські гарантії як прикриття для шахрайської схеми.
Слідство встановило, що зловмисники діяли системно, створивши механізм фіктивних операцій, який дозволяв отримувати дорогі товари без наміру здійснювати реальну оплату.
Розслідування ведуть слідчі поліції Києва та Департамент кіберполіції під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури.
Як працювала схема
Між приватною компанією та одним із українських банків було укладено договір гарантії, за яким підприємство мало право отримувати тютюнові вироби з відстроченням платежу.
Згодом ліміт банківської гарантії неодноразово збільшували, а строк її дії продовжували, що дозволило компанії накопичити значну кількість товару без розрахунків.
“Фактично підприємство створило ілюзію законної діяльності, а потім просто привласнило заставне майно,” — зазначили у поліції.
Підставні особи та контроль “у тіні”
Щоб приховати свою участь у бізнесі, власник формально вийшов зі складу бенефіціарів, але продовжив керувати компанією через підставних осіб.
У змові з ним діяв генеральний директор, який отримував тютюнову продукцію без оплати, завдаючи банку колосальних збитків.
Збитки банківській установі перевищили 128 мільйонів гривень.
Обшуки та докази
Під час розслідування правоохоронці провели вісім обшуків у Києві, а також на території Волинської та Львівської областей.
Було вилучено:
- мобільні телефони;
- комп’ютерну техніку;
- фінансово-бухгалтерську документацію,
яка має доказове значення у кримінальному провадженні.
Підозри та покарання
Обом фігурантам повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення чужого майна в особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.
“Підприємцям може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна,” — повідомили у Департаменті кіберполіції.
Наразі вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу — тримання під вартою.
Контекст
Слідчі зазначають, що подібні “сірі схеми з банківськими гарантіями” стають дедалі популярнішими серед недобросовісних бізнесменів, особливо в умовах воєнного стану, коли контроль за фінансовими операціями ускладнений.
Для столиці це вже другий гучний випадок за рік, коли фіктивні гарантії використовувалися для виведення заставного майна.
“Це класичний приклад корпоративного шахрайства, замаскованого під легальні фінансові операції. Банк фактично залишився без застави, а держава — без податкових надходжень,” — зазначив представник Київської міської прокуратури.
Тютюновий скандал у столиці може стати прецедентом для жорсткішого контролю банківських гарантій, які часто використовують для зловживань у великих комерційних операціях.
Тепер долю “підприємців” вирішуватиме суд.
Кияни критикують перезапуск Бессарабського ринку у форматі фудпростору
Нові кадрові зміни в уряді: Тетяна Бережна очолила Мінкульт
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі