У філармонії Києва — прем’єри про індустріальний Схід: концерт «Пісні вугілля і сталі»

7 грудня у Києві прозвучить концерт, який навряд чи можна назвати просто музичним вечором. «Пісні вугілля і сталі» — це мистецький проєкт про індустріальне коріння Сходу та Придніпров’я, який повертає голос регіонам, що десятиліттями були серцем української економіки, а нині — лінією фронту.

Проєкт, що зберігає пам’ять крізь звук

Металургія і шахти — не лише важка промисловість. Це цілі міста, історії родин, культура праці та гордість поколінь.
У 1980-х роках на Донбасі проживало понад 8 мільйонів людей, а вугледобувні регіони давали Україні стабільний розвиток. Металургія формувала третину економіки незалежної України — робочі місця, соціальні ліфти, стабільність.

Російська агресія відрізала доступ до багатьох шахт і заводів. Для молодих українців промисловий Схід перетворився на травму або спогад. Саме тому Goethe-Institut та Центр музики молодих запустили проєкт, що повертає цю пам’ять сучасними музичними засобами.

Як створювалися «пісні» металу і шахт

Протягом кількох місяців молоді композиторки та композитори:

• вивчали історію Донбасу й Придніпров’я;
• занурювалися у спогади шахтарських міст;
• відвідали Запоріжсталь, де особисто побачили доменні печі та виробництво сталі.

На заводі записували:

• реальні звуки машин і конвеєрів,
• гуркіт домен,
• ритм цехів,
• робочі сигнали — той техногенний «пульс», який десятиліттями формував ідентичність промислового регіону.

Ці записи стали основою для партій електроніки, які поєднуються з академічним ансамблем.

Менторство Свена-Інго Коха

Процес супроводжував німецький композитор Свен-Інго Кох — уродженець Рурського регіону, який добре знає, що таке шахти та сталеплавильні міста.
Рур — дзеркало Донбасу: постіндустріальний простір із глибокою культурою робітничих спільнот. Досвід Коха — співпраця з Musikfabrik, Ensemble Modern, Klangforum Wien — допоміг учасникам проєкту перевести «важкі» звуки на мову камерної музики.

Хто створив нові твори

Серед авторів — люди зі східних міст, для яких індустрія була ландшафтом дитинства:

• Володимир Руденко (Запоріжжя);
• Валерія Виноградова (Бердянськ);
• Максим Іванов (Кривий Ріг);
• Тетяна Хорошун;
• Михайло Романишин;
• Валерія Свирида;
• Акім Зварич.

Виконавці — Ансамбль 24, колектив сучасної академічної музики, відомий здатністю працювати з нетрадиційними джерелами звуку.

Що побачать кияни у філармонії

• 6 нових творів для ансамблю та електроніки — прем’єри, написані спеціально для цього проєкту.
• Аудіоінсталяцію з відпрацьованих матеріалів «Запоріжсталі» — в буквальному сенсі «музику металу».
• Публічну дискусію «Що таке індустріальний схід України?» — про минуле, теперішнє та майбутнє промислових міст.

Це не вистава і не історичний лекторій. Це — спосіб відчути метал у вухах, машинну ритміку у серці та зрозуміти, як промисловість творила культуру.

Чому це важливо для киян

Сьогодні Донбас і Придніпров’я — символ війни, окупації, болю. Але десятиліттями це були регіони інтелектуальної, технічної і культурної сили України. Проєкт у філармонії нагадує:

• ми не маємо відмовлятися від свого минулого, навіть якщо ворог намагається стерти його з карти;
• індустріальна культура — частина української ідентичності, не лише економічна статистика;
• музика здатна зберегти те, що неможливо зафіксувати на архівних знімках чи у підручниках.

У час, коли війна руйнує міста, «Пісні вугілля і сталі» зшивають розірваний промисловий простір через мистецтво — між Запоріжжям, Руром і Києвом.

 Де і коли

7 грудня
Національна філармонія України, Володимирський узвіз, 2