У Києві покарали адвоката за зрив суду у справі вбивства підлітка на станції фунікулера

Резонансна справа про загибель підлітка на станції Київського фунікулеру отримала важливе процесуальне продовження. Йдеться не про вирок по суті, а про відповідальність адвоката, дії якого, за оцінкою держави, системно зривали судовий розгляд і затягували процес у справі, що має принципове значення для суспільства.

Що вирішила дисциплінарна палата

29 грудня 2025 року Дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Рівненської області ухвалила рішення:

• зупинити право адвоката на заняття адвокатською діяльністю на 3 місяці;
• визнати, що його поведінка під час процесу носила характер штучного затягування.

Йдеться про захисника обвинуваченого Артема Косова у справі про вбивство підлітка Максима Матерухіна — трагедію, яка сколихнула Київ і далеко вийшла за межі судових зведень.

У чому полягали порушення

Під час розгляду справи в Шевченківському районному суді Києва неодноразово фіксувалися дії, які суд розцінив як зловживання процесуальними правами:

• зриви судових засідань без поважних причин;
• блокування допиту свідків;
• створення перешкод для дослідження доказів;
• затягування розгляду при очевидному суспільному інтересі до справи.

Колегія суддів неодноразово виносила окремі ухвали щодо поведінки захисту, але тривалий час ці сигнали залишалися без належної реакції.

Роль прокуратури і публічний контроль

Ситуація змінилася після того, як до неї публічно долучився Руслан Кравченко. Генеральний прокурор особисто звертав увагу на те, що дії адвокатів:

• порушують баланс сторін у процесі;
• обмежують право потерпілих на справедливий суд;
• підривають довіру до правосуддя в очах суспільства.

У вересні 2025 року Офіс Генерального прокурора подав дисциплінарну скаргу, яка й стала підставою для санкцій.

Чому це рішення має значення для киян

Ця історія виходить далеко за межі одного процесу. Для мешканців столиці вона важлива з кількох причин:

• резонансні злочини проти неповнолітніх мають розглядатися без затягувань;
• суд не може бути заручником тактичних ігор сторін;
• адвокатська незалежність не означає вседозволеність;
• держава вперше за тривалий час жорстко відреагувала на процесуальні зловживання.

Для родин потерпілих це питання не формальне, а питання справедливості й поваги до пам’яті загиблого.

Контекст: межа між захистом і зловживанням

Юристи наголошують: право на захист — базове, але воно має чіткі межі. Коли адвокат:

• системно зриває засідання,
• свідомо блокує рух справи,
• ігнорує зауваження суду,

— це вже не захист, а порушення принципу розумних строків, гарантованого Конституцією та Європейською конвенцією з прав людини.

Що далі

Дисциплінарне стягнення не впливає безпосередньо на вирок у справі, але воно:

• створює прецедент відповідальності адвокатів;
• зменшує ризик подальших затягувань;
• підсилює позицію суду у наведенні процесуального порядку.

Для Києва ця справа — тест на здатність правосуддя працювати не лише формально, а по суті, навіть коли процес супроводжується гучним суспільним резонансом.