У Києві показують вітражі Маріуполя, яких більше не існує

У Національному музеї літератури України відкрилася виставка «Обережно, крихке!», присвячена маріупольським вітражам, яких уже немає на мапі міста, але які збереглися на світлинах та у спогадах.

Колись ці кольорові вікна прикрашали школи, будинки культури та інші публічні простори Маріуполя. Після російської окупації та масованих обстрілів у 2022 році більшість із них були знищені.

Сьогодні їх можна побачити в Києві — у вигляді ретельно відтворених зображень та документальних матеріалів.

Шість вітражів, шість історій міста

Виставка розповідає історію шести вітражів другої половини ХХ століття, які колись були невід’ємною частиною міського простору Маріуполя.

Це не просто декоративні елементи: у них — сюжетні композиції, символи міста, алюзії на українську культуру, працю, освіту, людську гідність. Сьогодні вони перетворилися на своєрідні «вікна в минуле», через які можна побачити місто до руйнувань.

Основою експозиції став фотопроєкт маріупольського фотографа та журналіста Івана Станіславського, який у 2019–2021 роках системно фіксував монументальне мистецтво Маріуполя.

«Щоб зробити ці світлини, мені довелося дістати будівельну каску, пригадати методи надання невідкладної допомоги та подолати багато кілометрів між кабінетами та установами, розповідаючи, що все, що мені потрібно — це сфотографувати кольорове вікно», — згадує автор.

Саме завдяки цій роботі нині можливо відтворити вигляд вітражів, які фізично не пережили війну.

Як крихке скло стало носієм пам’яті

Мистецтво, що перетворили на руїни — і знову на наратив

Проєкт «Обережно, крихке!» — спільна ініціатива:

• Маріупольського краєзнавчого музею,
• Національного музею літератури України,
• творчої команди «Місто Марії», яка багато років досліджує та популяризує монументальну спадщину Маріуполя.

Виставка вже встигла побувати в різних містах України та стала основою ініціативи «Код пам’яті», реалізованої спільно з мережею «Епіцентр».

Для київської експозиції її доповнили новими акцентами: тут більше уваги приділено творчій спадщині Алли Горської та Віктора Зарецького — художників-монументалістів, які, працюючи в радянській системі, вплітали в свої роботи українську ідентичність.

У просторі виставки можна побачити:

• відтворені зображення вітражів за фотографіями;
• видання про українських монументалістів;
• матеріали, які пояснюють символіку та контекст створення вітражів.

Організатори наголошують:

«Маріупольське мистецтво сьогодні стає не лише пам’яттю про зруйноване, а й мовою спротиву російській пропаганді».

Чому ця виставка важлива саме для киян

Для мешканців столиці цей проєкт — можливість:

• побачити фрагмент Маріуполя, якого вже фізично не існує;
• усвідомити, що культура — одна з цілей російської агресії, і її знищення відбувається так само цілеспрямовано, як руйнування будинків;
• відчути, що Київ сьогодні — не лише адміністративна, а й культурна платформа для збереження того, що було відібрано у прифронтових міст.

Виставка працює як «міст пам’яті» між Маріуполем і Києвом: те, що було приречене на забуття, повертається в публічний простір столиці — вже як частина спільної історії.

Відкриття: розмови, екскурсії, діалог про спадщину

Під час відкриття в музеї відбулися виступи музейників, дослідників монументальної спадщини та митців. Гостей провели експозицією, пояснили:

• символіку вітражів;
• їхнє місце у міському ландшафті довоєнного Маріуполя;
• те, як вітражі перетворюються на «мову пам’яті», коли від самого скла лишаються тільки знімки.

Це не лише про мистецтво, а й про відповідь на запитання: як ми зберігаємо те, що фізично зруйновано, але важливе для ідентичності країни.

Практична інформація для відвідувачів

Виставка «Обережно, крихке!»

•  Коли: листопад–грудень 2025 року
  • понеділок, вівторок, четвер, п’ятниця — 10:00–18:00
  • середа, субота — 11:00–19:00
  • вихідний — неділя
• Де: Національний музей літератури України,
  вул. Богдана Хмельницького, 11 (центр Києва)
• Вхід: за вартістю вхідного квитка до музею

Якщо ви шукаєте в Києві простір, де можна одночасно побачити мистецтво, відчути біль Маріуполя та зрозуміти, за що ми тримаємося в цій війні — ця виставка саме про це.