У Києві повідомили про ймовірне мінування: евакуйовано будівлю суду у справі детектива НАБУ

Поліція Києва підтвердила інформацію про ймовірне мінування кількох об’єктів у столиці. За словами правоохоронців, під прицілом — адміністративні будівлі різних установ. Інформація надійшла до служби «102», після чого на місця виїхали вибухотехніки, патрульні та слідчо-оперативні групи.

«Є інформація щодо ймовірного мінування низки об'єктів у Києві, зокрема і адмінбудівлі різних установ», — прокоментували в поліції.

Евакуація у Київському апеляційному суді

Одним із об’єктів, де проводили евакуацію, став Київський апеляційний суд. Саме тут о 12:30 мали розглядати апеляцію щодо запобіжного заходу детективу НАБУ Руслану Магомедрасулову.
Центр протидії корупції підтвердив: засідання довелося перервати, а всіх присутніх попросили залишити будівлю.

У подібних ситуаціях слідчі діють за протоколом: будівлю перевіряють на наявність вибухонебезпечних предметів, після чого ухвалюють рішення щодо подальшого режиму роботи.

Справа детектива НАБУ: що відомо

Фігурант справи — Руслан Магомедрасулов, керівник підрозділу НАБУ, що працював у прифронтових регіонах. СБУ та Офіс Генпрокурора раніше заявляли, що викрили його на веденні бізнесу з РФ.

Суть обвинувачень

• Пособництво державі-агресору (ч.1 ст. 111-2 ККУ);
• посередництво у торгівлі технічною коноплею з РФ — за даними слідства, допомагав своєму батькові налагоджувати продажі до Дагестану;
• координація діяльності підрозділу у Дніпропетровській та Запорізькій областях із можливими контактами з російськими представниками.

Окрема лінія слідства — зв’язки Магомедрасулова із Федором Христенком, нардепом-втікачем від забороненої ОПЗЖ, якого пов’язують зі спецслужбами РФ. Христенко, за версією слідства, впливав на діяльність НАБУ та був посередником у низці корупційних схем.

Серед епізодів — нібито сприяння втечі за кордон бізнес-партнера Ігоря Коломойського Геннадія Боголюбова. Слідчі стверджують, що схема організовувалася за участі підлеглих Магомедрасулова та за посередництвом Христенка.

Хронологія судових рішень

• 2 липня Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід: тримання під вартою.
• 17 жовтня — продовження арешту до 15 грудня, без права застави.
  Захист просив альтернативу, не повʼязану з утриманням під вартою, але прокурор наполягав: фігурант може переховуватися та впливати на свідків.

Контекст для киян: безпека та політика

Хвиля повідомлень про «мінування» не нова для столиці. Вона зазвичай збігається з резонансними судовими засіданнями або політичними подіями, де можливі публічні протести чи інформаційний резонанс.
Такі дзвінки блокують роботу судів, силових структур і паралізують важливі процеси — від корупційних справ до питань національної безпеки.

Для киян наслідки відчутні щоденно: затримки руху транспорту, закриті установи, стрес через евакуації. Та попри це, кожне повідомлення має бути перевірене, адже цінність людського життя — вища за незручності.

Ситуація з можливим мінуванням — це не просто технічна новина. Вона демонструє, як інформаційний та судовий тиск перетинаються із безпековими загрозами. У столиці, яка живе в умовах війни, будь-яка дестабілізація — ресурс для ворога.
Реакція правоохоронців — обов’язкова, навіть якщо у 99 випадках зі 100 сигнал виявиться фальшивим. У 100-му це може врятувати десятки життів.