У Києві провели стратегічну сесію волонтерів: формують міську програму підтримки на роки вперед

У столиці відбулася перша стратегічна сесія, присвячена формуванню міської політики у сфері волонтерства. Подія зібрала активістів, представників громадських організацій та міської влади, аби спільно визначити пріоритети підтримки волонтерського руху — руху, який майже чотири роки є опорою для армії, переселенців, літніх людей, родин у кризі та всіх, хто потребує допомоги.

Для Києва, міста з надзвичайно високим рівнем залучення мешканців до волонтерства, ця дискусія є критичною: дедалі частіше активісти повідомляють про втому, виснаження та брак ресурсів.

«На четвертому році війни волонтерство вигорає»

Голова громадської спілки «Київський форум волонтерів» Ярослав Горбунов окреслив ключову проблему: більшість волонтерів працюють безкоштовно, паралельно виконуючи роботу, рятуючи людей під час обстрілів, опікуючись соціально вразливими київськими сім’ями та підтримуючи військових.

«Потрібна системна підтримка тих, хто працює безоплатно. Без цього ми ризикуємо втратити величезний людський ресурс, який тримає країну в найважчі часи», — наголосив Горбунов.

Відсутність чітких механізмів підтримки призводить до дублювання зусиль, втрати ефективності й надмірного навантаження на активістів. Саме тому учасники взялися за формування узгоджених рекомендацій для створення міської цільової програми.

Як з’явилася ініціатива

Поштовхом стала резолюція V Київського форуму волонтерів, що відбувся восени 2025 року. Активісти закликали владу створити довгострокові програми підтримки й розвитку волонтерства.

У відповідь громадська спілка організувала стратегічну сесію «Волонтерство Києва: стратегія підтримки та розвитку», що пройшла у Vcentri HUB: Дніпровський. Понад 50 учасників представляли невеликі фонди, локальні ініціативи та громадські організації — саме ті, хто працює щоденно “в полі”, часто без великих бюджетів та зовнішньої медійної підтримки.

Результати попереднього опитування волонтерів презентувала Ольга Федорук з Асоціації коучів і фасилітаторів освіти ACF-Ed.

На кого буде спрямована майбутня програма

Голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея наголосив: підтримка стосуватиметься передусім «малих» волонтерів — тих, хто працює в невеликих об’єднаннях, без доступу до великих донорів.

«Йдеться не про гігантські благодійні фонди, а про невеликі ГО, які щодня роблять величезну роботу без фінансової подушки», — пояснив він.

Саме вони стануть основними бенефіціарами майбутньої цільової програми.

Що пропонують активісти: ключові напрями підтримки

Учасники сесії представили низку практичних рішень, які можуть стати основою майбутньої стратегії:

1. Компенсація транспортних витрат

Волонтери щодня перевозять гуманітарні набори, аптечки, тактичну амуніцію, допомогу для переселенців. Розхід на транспорт — один із найбільших.

2. Надання приміщень

Багато невеликих ініціатив працюють у тимчасових або орендованих просторах. Від міста очікують кімнат для зборів, складів, координаційних центрів.

3. Соціальний захист волонтерів та їхніх родин

Йдеться про підтримку поранених волонтерів, допомогу сім’ям загиблих, можливість отримувати консультації та пільги.

4. Налагодження комунікації з міською владою

Багато питань — від доступу до хабів до координації логістики — потребують швидкого вирішення у взаємодії з районними адміністраціями й департаментами КМДА.

«Мета — не стільки гроші, скільки відчуття, що місто поруч і готове підтримати», — наголосив Кривошея.

Що буде далі

За словами Ярослава Горбунова, подібну стратегічну зустріч проведуть і на правому березі міста, щоб охопити ширше коло волонтерських спільнот. Після цього напрацьовані пропозиції передадуть до Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА.

Очікується, що до літа–осені 2026 року формується повноцінна міська цільова програма підтримки волонтерів, яку представлять депутатам Київради.

Не лише про війну, а й про відновлення

Організатори наголошують: програма має бути довготривалою. Навіть після завершення активних бойових дій волонтерам потрібно буде:

• допомагати пораненим;
• працювати з людьми, які пережили травми;
• відбудовувати пошкоджені райони;
• підтримувати громади, що втратили інфраструктуру;
• організовувати гуманітарні програми.

«Кількість викликів після війни не зменшиться — їх стане більше», — підкреслив Горбунов.

Чому це важливо для Києва

• Столиця має один із найпотужніших волонтерських секторів в Україні.
• Міська програма може стати зразком для інших міст, створивши стандарти підтримки волонтерів.
• Волонтери фактично виконують частину функцій соціальної системи, тому їхнє виснаження — ризик для самої міської стійкості.

Перша стратегічна сесія волонтерів у Києві стала не протокольною зустріччю, а реальним кроком до створення системної політики підтримки людей, які тримають тил та допомагають місту вистояти.

Якщо програму ухвалять, вона стане важливим елементом інфраструктури столиці, що дозволить волонтерам працювати ефективно, довше та з відчуттям, що Київ — не лише місто, яке вони підтримують, а й місто, яке підтримує їх.