У Києві розпочався процес, який без перебільшення можна назвати історичним. Фонд державного майна України оголосив приватизаційний аукціон НДІ «Оріон» — одного з найвідоміших науково-дослідних інститутів столиці, що десятиліттями формував наукову репутацію Києва.
Аукціон запланований на 17 лютого 2026 року, стартова ціна — 42,5 млн гривень. Об’єкт розташований у Шевченківському районі, на вулиці Антона Цедіка, 8-А — у зоні, де кожен квадратний метр землі давно є ласим шматком для девелоперів.
Що саме продають
На продаж виставлено єдиний майновий комплекс державного підприємства, а це:
- 38 631,7 кв. м нерухомості;
- 38 об’єктів — адміністративні, виробничі, складські будівлі та інженерна інфраструктура;
- 10 одиниць транспорту та спецтехніки (1974–2007 років);
- 1247 одиниць обладнання, меблів та інвентарю.
Формально — типовий об’єкт «великої приватизації». Фактично — цілий науково-промисловий квартал у серці Києва.
Чому «Оріон» — це більше, ніж нерухомість
НДІ «Оріон» заснований у 1961 році як Інститут радіотехнічних проблем АН УРСР. Упродовж десятиліть він був:
- одним із ключових центрів СВЧ-електроніки (1–300 ГГц);
- частиною військово-космічного комплексу;
- експортним флагманом української науки.
Продукція київського інституту постачалася до США, Китаю, Південної Кореї, Європи, а свого часу — і до Росії та Білорусі.
На рахунку підприємства — 411 патентів і 21 лауреат Державної премії.
Для Києва «Оріон» — це не просто завод чи офісні корпуси. Це частина міської ідентичності, спадщина наукового Києва, який колись був одним із центрів високих технологій у Східній Європі.
42,5 мільйона: багато чи підозріло мало?
Для пересічного киянина сума звучить значною. Але якщо подивитися тверезо:
- майже 39 тисяч квадратних метрів у Шевченківському районі;
- розвинена інфраструктура;
- велика земельна ділянка.
На ринку комерційної нерухомості Києва це ціна кількох сучасних бізнес-центрів середнього класу. Тобто питання не в тому, чи куплять «Оріон», а хто і з якою метою.
Головне питання для Києва: що буде далі
Приватизація може піти двома принципово різними шляхами.
Оптимістичний сценарій
- прихід інвестора;
- збереження наукового або інженерного профілю;
- створення технологічного парку, R&D-кластеру, оборонних чи dual-use розробок;
- нові робочі місця і податки для міста.
Реалістично-песимістичний сценарій
- купівля активу заради землі;
- поступовий демонтаж будівель;
- черговий житлово-офісний комплекс без жодного зв’язку з наукою;
- остаточна втрата наукової функції локації.
Київ уже бачив подібні історії — від заводів до інститутів, які зникали безслідно, залишаючи після себе лише нові ЖК.
Київ серед антилідерів за станом укриттів: омбудсмен виявив недоступні та проблемні сховища
Холодний арктичний фронт: синоптики прогнозують морози до −25 °C у перші дні лютого
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці