У Києві відбудеться правозахисна акція «Порожні стільці»: згадають політв’язнів, полонених та зниклих митців

15 листопада о 14:00 на Софійській площі в Києві відбудеться щорічна правозахисна акція «Порожні стільці» на підтримку українських журналістів, письменників, митців, діячів культури та правозахисників, які зникли безвісти, перебувають у полоні або були незаконно ув’язнені внаслідок російської агресії проти України.

Захід організовують Український ПЕН та Центр громадянських свобод.

Символ «порожніх стільців»

На площі встановлять інсталяцію з порожніх стільців із табличками, на яких будуть зазначені імена незаконно ув’язнених, полонених та зниклих безвісти авторів, журналістів, митців і правозахисників. Такий формат має на меті нагадати суспільству про тих, хто фізично не може бути присутнім, але залишається частиною української культурної та громадянської спільноти.

Традиція відзначати 15 листопада як День ув’язненого письменника або День порожніх стільців (Empty Chair Day) існує з кінця 1980-х років за ініціативою Міжнародного ПЕН. Порожній стілець на акціях цього дня уособлює автора, якого переслідують, ув’язнили, змусили зникнути або вбили через його громадянську позицію чи професійну діяльність.

Український контекст ініціативи

З 2018 року Український ПЕН разом із Центром громадянських свобод щороку організовує акцію в Україні, аби привернути увагу до долі українських письменників, митців, журналістів та громадських діячів, які стали жертвами російської агресії. Ідеться як про політичні переслідування, так і про воєнні злочини, пов’язані з полоном, примусовими зникненнями та незаконним утриманням у місцях несвободи.

Організатори наголошують на необхідності об’єднання зусиль усіх, хто підтримує Україну, для звільнення цивільних заручників та військовополонених, а також для фіксації та оприлюднення історій кожної постраждалої людини.

Хто долучиться до акції

Під час акції будуть озвучені історії зниклих безвісти, незаконно ув’язнених і полонених українських авторів, митців та правозахисників. До події також долучаться звільнені з російського полону та ув’язнення, зокрема:

• Максим Буткевич — правозахисник, журналіст, громадський діяч, військовослужбовець, який перебував у полоні з червня 2022 до жовтня 2024 року;
• Дмитро Хилюк — журналіст УНІАН, утримувався в російській неволі з березня 2022 до серпня 2025 року;
• Леніє Умєрова — кримськотатарська активістка, яку тримали в неволі з грудня 2022 до вересня 2024 року;
• Юлія «Тайра» Паєвська — військовослужбовиця, волонтерка, поетка та громадська діячка, яка була в полоні з 16 березня до 17 червня 2022 року;
• Владислав Єсипенко — громадський журналіст-фрилансер, позаштатний кореспондент Кримської редакції Радіо Свобода, якого російська окупаційна влада утримувала в ув’язненні з березня 2021 до 20 червня 2025 року.

Їхня присутність на акції підкреслює, що історії полону й переслідувань — це не абстрактні статистичні дані, а долі конкретних людей, які пережили ув’язнення і повернулися, тоді як сотні й тисячі інших досі перебувають у неволі.

Участь родин політв’язнів та полонених

Організатори звертаються до родин цивільних ув’язнених та військовополонених із пропозицією долучитися до акції та принести таблички з іменами своїх рідних, які нині перебувають у неволі або зникли безвісти внаслідок війни. Таке персоналізоване вшанування допомагає не дати цим історіям розчинитися в інформаційному тлі.

Крім того, ініціатори акції просять надсилати інформацію про ув’язнених, полонених чи зниклих безвісти авторів, митців та правозахисників, які ще не враховані в публічних моніторингах, на електронну адресу [email protected]. Це важливо для системного документування випадків переслідувань та для подальшого правозахисного й адвокаційного супроводу.

Значення акції для суспільства

«Порожні стільці» — це нагадування, що війна триває не лише на фронті, а й у тюрмах, слідчих ізоляторах та місцях несвободи, де перебувають українські громадяни. Акція покликана зберігати публічну увагу до теми політв’язнів і полонених, не дозволяючи суспільству та міжнародній спільноті забути про них.

Для Києва та всієї України ця подія стає щорічним свідченням солідарності з тими, хто заплатив за свою позицію свободою, і нагадуванням, що боротьба за їхнє звільнення — така ж важлива складова опору, як і фронтова.