У Києві викрили схему: медики привласнили 1,6 млн грн за ненадані послуги

Коли болить — хтось наживається: про що йдеться

За процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора двом службовцям одного зі столичних комунальних медзакладів повідомили про підозру.
За версією слідства, вони отримували гроші з держбюджету за медичні послуги, яких насправді не надавали.
Мова не про косметичні огляди чи планові аналізи — про мобільну паліативну допомогу, коли лікар приїжджає до пацієнта з невиліковною хворобою, полегшує біль, стежить за лікуванням і психологічним станом.

Як працювала схема

Паліативна допомога фінансується через договори з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Заклад зобов’язується здійснювати виїзди до пацієнтів — дорослих і дітей — у визначених обсягах.

За даними слідства:

• колишній директор медзакладу та лікар вносили у електронну систему охорони здоров’я неправдиві записи;
• у звітах фіксувалися візити, процедури та огляди, яких не проводили;
• на підставі цих даних заклад отримав понад 1,6 млн грн бюджетних коштів.

Наразі вирішується питання про обрання підозрюваним запобіжного заходу — ймовірно, тримання під вартою.

Чому це болюче саме для Києва

Паліатив — це найделікатніша ділянка медицини. Пацієнти тут — люди з важкими діагнозами, часто прикуті до ліжка. Для їхніх сімей виїзна допомога — не просто «послуга», а спосіб прожити ще один день без страждань.
Коли на цьому заробляють, місто втрачає не лише гроші — руйнується довіра до всієї системи охорони здоров’я.

Для Києва, де багато родин доглядають старших чи онкохворих вдома, такі випадки — сигнал: контроль за фінансуванням повинен бути жорстким, а відповідальність — невідворотною.

Чому схеми виникають саме на паліативі

• Високий рівень довіри. Родини рідко скаржаться — їм не до паперової бюрократії.
• Виїзний формат. Відсутність візиту важко перевірити, якщо пацієнт не знає своїх прав.
• Слабкий громадський контроль. Паліатив — сфера, де про зловживання не говорять відкрито.

Як захиститися пацієнтам і родинам

• Фіксуйте кожен візит. Дата, прізвище лікаря, перелік процедур.
• Знайте, що послуги — безоплатні. НСЗУ компенсує їх з державного бюджету.
• Не мовчіть. Якщо візит не відбувся, повідомте лікаря, адміністрацію закладу або НСЗУ.
• Перевіряйте записи. Пацієнт має право бачити інформацію про себе в електронній системі.

Історія з двома київськими медиками — не лише кримінальне провадження. Це про цінність людської гідності.
Коли мова про тих, хто живе з болем — обман стає подвійним злочином: проти бюджету і проти людей, які вже заплатили найвищу ціну.

Столиця повинна робити висновки: паліативна допомога — це не цифри у звітах, а людські долі.