Дата публікації Феноменальна пам’ять: 16-річний киянин відтворив 300 знаків числа пі й встановив рекорд України
Опубліковано 02.12.25 10:45
Переглядів статті Феноменальна пам’ять: 16-річний киянин відтворив 300 знаків числа пі й встановив рекорд України 10

Феноменальна пам’ять: 16-річний киянин відтворив 300 знаків числа пі й встановив рекорд України

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter
Феноменальна пам’ять: 16-річний киянин відтворив 300 знаків числа пі й встановив рекорд України
фото з відкритих джерел:феноменальна пам’ять

Від акторських мрій — до феноменальної пам’яті

Київ має нового рекордсмена. 16-річний учень столичного ліцею Борис Васковець безпомилково відтворив 300 знаків числа π, встановивши рекорд України в категорії «найбільша кількість знаків числа Пі, відтворена напам’ять підлітком». Фіксацію провела очільниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова.

Подія звучить як математичний курйоз, але насправді — це історія про силу характеру, перезавантаження життя й підтримку дорослих, що вчасно помітили талант.

Музика замість формул: як працює пам’ять Бориса

Число π — нескінченне. У ньому немає циклів і повторюваних шаблонів. Навіть суперкомп’ютери не можуть знайти «останню» цифру.
Для більшості з нас — це хаос. Для Бориса — ритм.

Цифри для нього звучать як реп. Він складає їх у мелодію, розбиває на ритмічні блоки й заучує, як музичні фрази.

Музична школа дала хлопцю відчуття темпу. Саме воно стало основою техніки запам’ятовування. Під час повітряних тривог Борис не припиняє тренування: спускається в укриття і продовжує вправлятися — там легше зосередитися, думки не розбігаються.

Травма, переїзд і новий шлях

Декілька років тому Борис пережив побутову травму — струс мозку та перелом кісток. Родина зробила несподіваний крок: щоб підтримати сина, батьки переїхали з Черкас до Києва.
Новий старт дав нове середовище, а разом із ним — і вчительку, яка помітила здібності.

Саме Валерія Дуженко, викладачка точних наук, запропонувала хлопцеві спробувати себе у встановленні рекорду. Торік, на день числа π, Борис виступив на шкільному заході — і це стало початком його тренувань до великого досягнення.

Людина, яка відкрила «Пі» у собі

Колись Борис хотів стати актором. Але сцена поступилася місцем математичній сцені — з цифрами, ритмом і внутрішнім викликом.
Сьогодні він надихає своїм прикладом: поєднання творчості й логіки відкриває нові можливості у навчанні.

Секрет не у феноменальній пам’яті як такій, а у системності.
Ритм — замість зубріння. Спокій — замість гонитви.

Що таке число π: трохи простих пояснень

  • Пі — це відношення довжини кола до його діаметра.
  • Цю константу використовували ще у Стародавньому Єгипті та Вавилоні.
  • Вона зустрічається у фізиці, архітектурі, статистиці, криптографії, навіть у мистецтві.
  • Цифри π — безкінечні, без повторів. Саме тому вони стали символом людської допитливості.

Для шкільних уроків у Києві це чудова демонстрація: математика не про страх цифр, а про пошук способів їх зрозуміти.

Контекст для освіти: попереду непрості зими

Рекорд Бориса звучить особливо символічно на тлі рекомендацій Міністерства освіти щодо можливої зміни структури навчального року через довготривалі блекаути. Школи мають автономію:

  • можуть переносити уроки з зимових місяців на червень 2026 року,
  • збільшувати зимові канікули,
  • впроваджувати шестиденний навчальний тиждень.

У таких умовах приклад київського школяра важливий: навіть у складних обставинах — укриття, повітряні тривоги, нерівний графік — учні здатні досягати вагомих результатів, якщо поруч є дорослі, які підтримують.

Чому ця історія важлива для Києва

  • Культура наполегливості. Місто формує покоління, що вміє долати труднощі — не тільки у спорті чи науці, а й у повсякденних викликах.
  • Приклад для шкіл. Талант не проявляється сам по собі: його треба розпізнати. Вчителька Бориса — доказ, що роль педагога виходить далеко за межі підручника.
  • Міська ідентичність. Київ не лише центр політики чи бізнесу. Це місто історій, які надихають — від рекордсменів до тих, хто просто вчиться не здаватися.

300 знаків — це не межа.
Для Бориса — це лише чергова сходинка. Для Києва — нагадування: навіть у темні часи міста народжують світлі історії.