Дата публікації У Музеї Славутича пройшла зустріч про історії містян
Опубліковано 01.11.25 23:45
Переглядів статті У Музеї Славутича пройшла зустріч про історії містян 11

У Музеї Славутича пройшла зустріч про історії містян

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter
У Музеї Славутича пройшла зустріч про історії містян

У Славутичі відбулася подія, яка нагадала: історія живе не в архівах, а в людях. У Музеї міста Славутича і Чорнобильської АЕС пройшла щира зустріч «Моє місто — моя історія» — частина фестивалю GOLDENFest – Slavutych 2025. Це був вечір, сповнений світлих емоцій, спогадів та гордості за своє місто.

Живі історії, що зшивають покоління

Учасники поділилися особистими розповідями про перші роки у Славутичі — від переїзду й облаштування нового житла до маленьких сімейних радощів, які згодом стали великими спогадами.

Люди приносили старі фотографії, листи та сімейні реліквії. На завершення всі знімки зібрали у спільний колаж пам’яті — теплий символ любові містян до свого дому і бажання берегти його історію.

«Славутич — це не просто місце на карті. Це місце, де важливо бути разом», — ділилися гості зустрічі.

Атмосфера, що надихає

Галерея мистецтв музею перетворилася на простір осіннього настрою та творчості. Для гостей підготували:

  • фотозону «Осінній шарм» від студії «АКВА»
  • виставку «Осінь у Славутичі: на полотні й у кадрі»

М'яке світло, аромат кави, щирі усмішки — усе створило відчуття домашнього свята, де кожен міг згадати, як вперше закохався у своє місто.

Чому такі зустрічі важливі

Славутич народився з великого виклику та став містом сили, солідарності та надії. Історії тих, хто будував його своїми руками та серцями, — це фундамент, який варто берегти.

Такі події допомагають не просто згадувати минуле, а й передавати його молоді, зберігати зв’язок поколінь і формувати відчуття спільності.

Славутич ще раз довів: місто живе там, де люди пам’ятають, люблять і пишаються своїм домом. І кожен, хто поділився історією, додав нову ниточку до великого, доброго полотна міської пам’яті.