Півтора року реставрації знищено вмить: російський ракетний удар фактично спопелив оновлений музей «Чорнобиль» на Подолі

Унаслідок чергової масованої комбінованої атаки російських військ на історичний центр столиці зазнав катастрофічних руйнувань Державний історико-архітектурний заповідник (ДІАЗ) «Стародавній Київ». Найбільшого, непоправного удару було завдано по Національному музею «Чорнобиль», будівля якого наразі фактично знищена. Про це на своїй офіційній сторінці у фейсбуці повідомив керівник заповідника Роман Маленков. Масштабна трагедія сталася невдовзі після того, як унікальний музейний простір отримав нове життя. Лише місяць тому, 26 квітня 2026 року — у день сорокових роковин аварії на Чорнобильській АЕС — закладено оновлену експозицію після складного півторарічного ремонту. Нова модернізована виставка проіснувала менше тридцяти днів.

Музейний комплекс розташовувався в історичній будівлі Пожежної каланчі початку ХХ століття, де свого часу діяло Подільське пожежне депо та Київське обласне управління пожежної охорони. Саме працівники цього відомства у квітні 1986 року першими взяли на себе смертельний удар із гасіння пожежі на четвертому енергоблоці ЧАЕС. Сьогодні унікальна пам'ятка архітектури перетворена на руїни: вибухова хвиля та подальша масштабна пожежа понівечили стіни й перекриття. Рятувальники ДСНС України понад 15 годин вели безперервну ліквідацію вогню та продовжують розбирати небезпечні завалені конструкції. Ракетний обстріл забрав не лише матеріальні цінності, а й завдав значної шкоди цивільному населенню. Лише в межах Києва за медичною допомогою вже звернулися понад 80 поранених громадян, серед яких троє дітей, а столична поліція прийняла понад 540 заяв від мешканців про пошкодження особистого майна.

Масштаби втрат та перші результати евакуації артефактів

Знищення Національного музею «Чорнобиль» є спланованим актом ліквідації пам'яті про злочини радянського тоталітарного режиму, спадкоємцем якого виступає сучасна Росія. Фахівці заповідника та музейні працівники наразі встановлюють точні обсяги пошкоджень, проте перші підрахунки вже є трагічними для української культури.

• Безповоротна втрата унікальних фондів. За попередніми офіційними даними, близько 40% усіх музейних предметів, які перебували в основній експозиційній залі, знищено вогнем та завалами без можливості відновлення. Це безцінні свідчення очевидців, оригінальні документи 1986 року, особисті речі ліквідаторів та карти ліквідації зони відчуження.
• Врятовані шедеври та реліквії. Попри смертельну небезпеку, працівники музею спільно із рятувальниками ДСНС та волонтерами зуміли оперативно провести часткову евакуацію. З-під завалів та з безпечних фондосховищ вдалося винести оригінальну картину видатної художниці Марії Примаченко та сиволічний прапор України, який військові встановили на ЧАЕС одразу після деокупації станції навесні 2022 року.
• Вцілілий символ на подвір'ї. Дивовижним символом стійкості серед загального згарища стала монументальна скульптура матері з дитиною, встановлена на майданчику біля головного входу до музею. Пам'ятник повністю вцілів посеред понівечених уламків будівлі пожежного депо.

Культурний та урбаністичний контекст трагедії на Подолі

• Втрата сучасного інклюзивного простору. Під час півторарічної реставрації, що тривала до квітня 2026 року, музей перетворили на передовий інтерактивний центр. Споруду зробили повністю безбар'єрною, облаштували унікальні зали для кінопоказів, сучасних художніх виставок та тактильних занять для дітей, які тепер повністю зруйновані.
• Знищення головного хабу ліквідаторів. Протягом 34 років свого існування (з 1992 року) музей виконував роль не просто виставкового майданчика, а був ключовим місцем зустрічі та психологічної підтримки для ветеранів-ліквідаторів, евакуйованих мешканців Прип'яті та переселенців із Поліського регіону.
• Згуртованість подільської громади. Одразу після ліквідації першої хвилі пожежі на місце трагедії прибули сотні київських волонтерів та небайдужих містян. Разом із екстреними службами вони допомагали розчищати завали, діставати залишки експонатів та організовували гаряче харчування для рятувальників.

Для кожного мешканця Подолу будівля колишнього пожежного депо на провулку Хорива завжди була рідним, звичним елементом міського пейзажу. Перетворення цього простору місяць тому на надсучасний, безбар'єрний музей світового рівня стало ковтком свіжого повітря для всієї культурної спільноти столиці. Те, що оновлена експозиція проіснувала менше місяця — це глибока рана для міста. Росіяни намагаються поцілити не в міфічні «центри ухвалення рішень», вони б'ють по нашій ідентичності, намагаючись спалити докази того, як радянська влада колись приховувала правду про вибух на ЧАЕС. Але стіни можна відбудувати заново, а пам'ять про подвиг пожежників та злочини агресора знищити не вдасться жодному кілограму тротилу.

Поширені запитання (FAQ)

Чому Національний музей «Чорнобиль» був облаштований саме в приміщенні пожежної каланчі на Подолі?

Вибір цієї будівлі є глибоко символічним та історично обґрунтованим. Споруда Подільського пожежного депо початку двадцятого століття у 1980-х роках слугувала базою для Київського обласного управління пожежної охорони. Саме диспетчери та бійці цього підрозділу першими отримали виклик на ЧАЕС у ніч на 26 квітня 1986 року та вирушили на гасіння палаючого реактора, віддавши свої життя заради порятунку людства, тому відкриття тут музею у 1992 році увіковічнило їхній подвиг.

Які саме модернізації встигли впровадити в музеї під час реставрації, що завершилася у квітні 2026 року?

Протягом півтора року масштабно оновлювався весь внутрішній простір закладу. Організатори повністю переписали візуальний стиль, інтегрували велику кількість мультимедійних екранів, сенсорних кіосків та інтерактивних карт Зони відчуження. Спеціально до 40-річчя катастрофи будівлю обладнали пандусами та підйомниками для маломобільних груп населення, створили зали для художніх виставок та кінопоказів, повністю змінивши радянську концепцію подачі матеріалу.

Що буде з тими експонатами музею, які вдалося успішно евакуювати під час пожежі?

Усі врятовані предмети з фондосховищ, включаючи картину всесвітньо відомої художниці Марії Примаченко та історичний прапор України з деокупованої Чорнобильської станції, наразі переміщені до спеціалізованих герметичних сховищ в інших безпечних локаціях столиці. Міністерство культури та заповідник «Стародавній Київ» розглядають можливість організації тимчасових виїзних виставок цих артефактів у країнах Європи, щоб продемонструвати світові наслідки російського культурного геноциду.

Як пересічні кияни можуть допомогти заповіднику «Стародавній Київ» та постраждалому музею зараз?

Наразі на території навколо зруйнованої пам'ятки продовжують працювати експерти-криміналісти та інженери ДСНС, які фіксують злочини та проводять демонтаж аварійних плит. Головна допомога від містян на цьому етапі — суворе дотримання правил безпеки та неперешкоджання роботі спецтехніки на Подолі. Невдовзі керівництво ДІАЗ та волонтерські організації оголосять офіційний збір коштів на майбутнє відновлення будівлі та консервацію вцілілих конструкцій каланчі, до якого зможе долучитися кожен охочий.