В Києві знайшли рідкісні фільмокопії двох німих стрічок: «Трипільська трагедія» та «Секрет рапіду»

Київ знову став свідком важливої кінознахідки. Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький, що вже відзначилися знахідкою фільму 1936 року «Карл Бруннер», зробили ще одне важливе відкриття для українського кінематографа. Вони знайшли дві рідкісні фільмокопії, які, як вважалося, були втрачені, та передали їх до Фільмофонду Довженко-Центру. Ці фільми — справжні скарби українського кіно, і їх знахідка відкриває нові можливості для дослідження та відновлення кінематографічної спадщини.

Знахідка в архіві студентських робіт КНУТКіТ

Фільмокопії були виявлені в архіві Кінотелекомплексу, відомого також як Цех обробки плівки (ЦОП), що є частиною архіву студентських робіт випускників Київського національного університету театру, кіно і телебачення (КНУТКіТ). Архів насправді є своєрідною скарбницею історії українського кіно, адже в ньому зберігаються плівки, які можуть розповісти про етапи розвитку національного кінематографа.

За словами дослідників, ці плівки — контратипи, що є частиною комплекту вихідних матеріалів фільмів, з яких друкуються позитивні прокатні копії. Така знахідка є надзвичайно рідкісною, адже комплект вихідних матеріалів потрапляє в архіви дуже рідко.

Про фільми: «Трипільська трагедія» та «Секрет рапіду»

Однією з знахідок став фільм «Трипільська трагедія» (1926), що був створений Ялтинською кінофабрикою ВУФКУ. Ця стрічка розповідає про події Трипільського походу більшовиків 1919 року, який став частиною історії Української революції та громадянської війни. Фільм висвітлює важливий період в історії України, що не часто показувався в радянському кінематографі.

«Секрет рапіду» (1930), інша знахідка, була знята на Київській кінофабриці. Це перший фільм відомого українського режисера Павла Долини, що був знайдений в Україні. Фільм має важливе значення для дослідників, оскільки дозволяє відновити творчість Долини — одного з ключових авторів періоду ВУФКУ. У фільмі відображено конфлікт між колективістським і індивідуалістичним, що було характерно для радянського кінематографа того часу.

Унікальність знахідки

Ці плівки є значущою частиною українського кіноканону і відкривають нові можливості для глядачів і дослідників, які раніше могли лише читати про ці стрічки в книгах чи статтях. Віднайдення «Секрету рапіду» надає можливість глянути на українське кіно першої половини ХХ століття не лише через літературні джерела, а й через самі фільми.

Кінематографічне відродження

Зараз, після цієї знахідки, Довженко-Центр планує сканувати фільми та зробити їх доступними для широкого загалу. Це важливий крок у відновленні української кінематографічної спадщини, яка через різні історичні події була втрачена або не доступна для публіки.

Завдяки цим фільмокопіям українці отримають унікальну можливість побачити відновлену частину національної кіноісторії, що дозволяє краще зрозуміти не лише розвиток мистецтва кіно, але й соціальні та політичні процеси, що відбувалися в Україні в 1920–30-х роках.