В’ятрович у Києві: урядовий законопроєкт загрожує позиціям української мови

Народний депутат Володимир В’ятрович заявив, що в Уряді ініційовано законопроєкт, який, за його словами, може підірвати державну мовну політику України та створити загрозу національній єдності.

Про це він повідомив у своєму офіційному зверненні, оприлюдненому 12 листопада.

Суть звинувачень

За словами В’ятровича, урядові структури, зокрема віцепрем’єр Тарас Качка та голова Держслужби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, нібито просувають законодавчі зміни, які можуть послабити позиції української мови.

Йдеться про проєкт закону, який розіслано міністерствам для погодження, що передбачає розширення застосування мов національних меншин у публічній сфері — зокрема, у сфері послуг, освіти, науки та органів місцевого самоврядування.

На думку депутата, такі ініціативи можуть створити передумови для фактичної багатомовності, що не відповідає Конституції та чинному Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

«Це фактично ревізія українського мовного законодавства і повернення до практик, які Україна вже пережила у 2010-х роках. Ми не можемо допустити, щоб державна мова знову опинилася під загрозою», — зазначив В’ятрович.

Історичний контекст

Українська мовна політика, ухвалена після Революції Гідності, базується на Законах про державну мову та про освіту, які гарантують пріоритет української мови у публічному просторі та водночас забезпечують права національних меншин.

Сам В’ятрович порівняв новий урядовий проєкт із законом Ківалова–Колесніченка, який свого часу дозволяв регіональне запровадження російської мови й викликав суспільний протест.

Реакція мовних інституцій

Низка державних органів, зокрема Офіс Уповноваженого із захисту державної мови, не підтримали ініціативу, вказавши на її невідповідність національним інтересам та Конституції України.

В’ятрович закликав Уряд:

• не ухвалювати жодних законопроєктів, що послаблюють статус української мови;
• припинити практику узгодження мовних ініціатив із іноземними державами без публічного обговорення;
• ухвалити законопроєкти №14120 і №13072, які посилюють українськомовне середовище в освіті та виводять російську мову з-під дії Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.

Позиція урядовців

Офіційних коментарів від Кабінету Міністрів, Тараса Качки чи Віктора Єленського на момент публікації немає.
Раніше представники уряду наголошували, що будь-які зміни у мовному законодавстві мають відповідати європейським зобов’язанням України та не порушувати її суверенітет у гуманітарній політиці.

Що це означає для киян

Київ як культурна й освітня столиця України залишається центром формування мовної політики. Тому будь-які зміни у законодавстві безпосередньо впливають на:

• систему освіти,
• діяльність установ і органів влади,
• медійний та культурний простір міста.

 Дискусія довкола мовного законодавства знову стала одним із ключових політичних питань — між зобов’язаннями перед ЄС і необхідністю захисту української ідентичності під час війни.Попри офіційний статус української як єдиної державної, російська мова залишається частиною комунікаційного простору країни.
Війна суттєво змінила мовну динаміку, але не стерла її багаторівневу реальність. У низці сфер знання російської досі має практичне значення — не як ідеологічний вибір, а як інструмент розуміння, роботи чи безпеки.