Від болю війни до квітів на полотні: у Києві відкрили виставку художниці Лесі Бабляк

У столиці презентували глибокий та емоційний мистецький проєкт, що народився з досвіду війни. У Музеї української діаспори відкрилася персональна виставка київської художниці Лесі Бабляк під назвою «Жити життя».

Це не просто експозиція картин — це художня спроба осмислити реальність, у якій українці живуть уже понад чотири роки: між болем втрат, страхом нічних обстрілів і водночас — надією, любов’ю та прагненням продовжувати життя.

Проєкт об’єднує кілька серій робіт, створених у різні періоди повномасштабної війни, і демонструє особисту трансформацію художниці.

 Мистецтво як спосіб пережити війну

Виставка «Жити життя» стала для авторки своєрідним щоденником емоцій. За словами Лесі Бабляк, за роки війни її внутрішній стан неодноразово змінювався — від шоку та заперечення до прийняття нової реальності.

«Більше чотирьох років війни… У мені змінювалися різні емоції та стани. Усі ці трансформації знаходили відображення у моїх творах. Я намагаюся зрозуміти, ким стала тепер порівняно з тією, що була на початку», — пояснює художниця.

Назва виставки перегукується з відомими рядками українського поета Василя Симоненка про цінність кожної миті життя. Саме це усвідомлення — що жоден момент не можна повернути — стало важливим емоційним мотивом експозиції.

 «Жовто-синій альбом»: художня хроніка війни

Однією з ключових частин виставки став цикл «Жовто-синій альбом» — серія з понад 200 робіт, створених у перші два роки повномасштабного вторгнення.

Це своєрідна художня хронологія війни, в якій відтворені сцени, що стали символами трагедії для всієї країни:

• евакуація людей через зруйнований міст у Романівці під Ірпенем;
• родини, які тікають від бойових дій із дітьми та домашніми тваринами;
• руйнування Маріуполя;
• сцени паніки та втечі мирних жителів.

Для художниці ці роботи мають і дуже особистий вимір. На початку вторгнення її родина жила у Бучанському районі, звідки довелося виїжджати під час обстрілів.

У ті дні фарби жовтого і синього кольорів стали для неї емоційним порятунком. Саме вони випадково опинилися під рукою у березні 2022 року — і визначили колірну палітру багатьох її робіт.

 Коли війна змінює навіть теми мистецтва

Художниця зізнається, що з часом відчула емоційне виснаження від постійного осмислення теми війни. Саме тоді у її творчості з’явився несподіваний поворот.

Поштовхом став… звичайний букет квітів, подарований на день народження.

Так народилася нова серія — стилізовані квіткові композиції, що стали символом відновлення і внутрішнього спокою.

На полотнах з’явилися:

• нарциси
• півонії
• гліцинії
• будяки
• інші рослини з саду художниці

Протягом року авторка створювала картини лише з квітами, використовуючи яскраві, життєствердні кольори.

Цей період вона називає «романом із квітами».

 Силуети людей після нічних обстрілів Києва

Новий етап творчості розпочався цієї зими після одного з масованих обстрілів столиці.

Художниця працювала над двома полотнами з квітковими композиціями, коли чергова нічна атака знову нагадала про реальність війни.

Наступного ранку вона повернулася до картин і додала до них білі силуети людей, які прикривають себе руками — ніби ховаючись у сховищах.

Так з’явився диптих із підписом:

«Ми — цілі. Сьогодні ми цілі».

Ця робота стала початком нового циклу, де ніжні квіткові мотиви поєднуються із символами війни.

 Люди, дрони і небесні герої в одному просторі

У найновіших роботах художниці переплітаються різні образи сучасної української реальності:

• люди, які обіймаються та цілуються, попри війну;
• силуети ворожих дронів;
• фігури тих, хто дивиться на землю з небес — символічні образи загиблих героїв.

Таким чином авторка створює складний емоційний простір, у якому співіснують:

• біль
• пам’ять
• надія
• любов
• очікування весни

«У цій виставці є все — радість, світлі події, очікування весни. Але ми завжди пам’ятаємо, де живемо, і свідомо обираємо це життя», — говорить художниця.

 Де і коли можна побачити виставку в Києві

Виставка «Жити життя» триватиме у столиці до 5 квітня 2026 року.

📍 Локація:
Музей української діаспори
вул. Князів Острозьких, 40Б, Київ

 Особливість виставки:
Щонеділі о 14:00 відвідувачі можуть потрапити на авторські екскурсії, які проводить сама Леся Бабляк.

 Вартість квитків:

• повний — 160 грн
• пільговий — 80 грн

 Чому ця виставка важлива для киян

У час війни мистецтво дедалі частіше стає способом говорити про складні переживання, які складно описати словами.

Проєкт «Жити життя» — це історія про те, як людина проходить через:

• страх
• втрати
• невизначеність

і водночас знаходить сили бачити красу, кохати і продовжувати жити.

Для киян це ще одна нагода не лише побачити сучасне українське мистецтво, а й відчути, як особистий досвід війни може перетворюватися на сильний художній вислів.