Від Євангелія Мазепи до Керносівського ідола: що саме Київ передав у Держреєстр національного надбання

Міністерство культури та інформаційної політики України внесло 26 унікальних музейних предметів до Державного реєстру національного культурного надбання. Відповідний наказ №1123 датований 30 грудня 2025 року та ухвалений за рекомендацією експертів.

Для Києва це рішення має особливу вагу: переважна більшість нових експонатів походить саме зі столичних музейних фондів, передусім із Національний заповідник «Києво-Печерська лавра».

Звідки походять нові пам’ятки

Загалом до Реєстру додали предмети з чотирьох музейних установ, але Київ домінує:

• 21 експонат — із фондів Києво-Печерської лаври;
• 1 предмет — із заповідника у Путивлі;
• 2 предмети — з Дніпропетровського національного історичного музею;
• 2 предмети — з музею Іллі Рєпіна на Харківщині.

Фактично саме Київ цього разу сформував ядро оновлення державного реєстру.

Євангеліє Мазепи: реліквія київського походження

Центральною пам’яткою серед нововнесених експонатів стало Напрестольне Євангеліє 1707 року, створене в друкарні Києво-Печерської лаври за дорученням гетьмана Іван Мазепа.

Це видання унікальне не лише для України, а й для всієї кириличної традиції:

• це єдине відоме друковане Євангеліє-Апракос;
• тексти в ньому впорядковані за церковним календарем;
• пам’ятка безпосередньо пов’язана з Києвом як центром друкарства й духовної культури.

Окрему мистецьку цінність має срібний позолочений оклад XVIII століття з фініфтевими медальйонами, виконаний київським майстром Олексій Іщенко.

Керносівський ідол: бронзова доба у державному статусі

Ще одна знакова пам’ятка — Керносівський ідол, антропоморфна кам’яна стела ІІ тисячоліття до н.е.

Це:

• високохудожній зразок монументального мистецтва доби середньої бронзи;
• свідчення вірувань і соціальної структури катакомбної культурно-історичної спільноти;
• одна з найвідоміших археологічних пам’яток Північного Причорномор’я.

Хоч ідол походить із Дніпровського регіону, його включення до Реєстру підкреслює національний масштаб культурної політики, центр якої — у столиці.

Що означає внесення до Реєстру

Статус Державного реєстру національного культурного надбання означає:

• офіційне визнання виняткової історичної, наукової та художньої цінності;
• посилений державний облік;
• особливі умови зберігання, реставрації та охорони;
• заборону на вивезення та неконтрольоване переміщення.

Станом на початок 2026 року до Реєстру вже внесено 264 унікальні пам’ятки, і значна частина з них зберігається саме у Києві.

Чому це важливо саме для столиці

Для Києва це не просто формальне оновлення списку. Йдеться про:

• підтвердження ролі столиці як головного сховища національної пам’яті;
• посилення статусу київських музеїв у державній культурній політиці;
• аргумент на користь додаткового фінансування охорони та реставрації фондів.

Фактично Київ знову зафіксував свою роль не лише як адміністративного, а й культурного центру країни.

Від Євангелія Мазепи, створеного у стінах Києво-Печерської лаври, до артефактів бронзової доби — нове поповнення Держреєстру чітко показує: ключові сторінки історії України зберігаються і осмислюються у Києві.

І саме столиця сьогодні несе найбільшу відповідальність за збереження того, що формує національну ідентичність на століття вперед.